Гаррі Поттер і в'язень Азкабану - Джоан Роулінг
- Ну, добре, - погодився Рон. - Вона у вітальні... працює, щоб не знудьгуватися...
Вони звернули в коридор, що вів до ґрифіндорської вежі, і побачили Невіла Лонґботома. Він благав сера Кадоґана, щоб той його впустив.
- Я записав їх на папірець, - ледь не плакав Невіл, - але десь його загубив!..
- Знайома баєчка! - ревів сер Кадоґан. Тут він зауважив Гаррі й Рона. - Доброго вам надвечір'ячка, мої шляхетні паничі! Порубайте цього негідника! Він прагне силою прорватися до вашого прихистку!
- Ой, годі, - скривився Рон, підійшовши до них.
- Я загубив паролі! - розпачливо простогнав Невіл. - Я вициганив у нього всі паролі на цей тиждень - він же ж їх постійно міняє, і ось маєш - загубив!
- «Криве шило», - сказав Гаррі серові Кадоґану, і той вельми розчаровано й неохоче посунувся вбік і пропустив їх до вітальні. Голови всіх присутніх миттю повернулися до них, і кімнату наповнив збуджений гомін. Усі оточили Гаррі і зачудовано дивилися на його «Вогнеблискавку».
- Гаррі, як ти її дістав?
- Даси політати?
- Ти вже її випробовував, Гаррі?
- Тепер рейвенкловцям гаплик! Вони ж усі на «Клінсвіпах-7»!
- Гаррі, дай хоч потримати!
Хвилин з десять «Вогнеблискавку» передавали з рук у руки, оглядаючи з усіх боків. Врешті юрба поволі розсмокталася, і Гаррі з Роном побачили Герміону. Вона єдина не підбігла до них. Схилившись над домашнім завданням, Герміона старанно уникала їхніх поглядів. Гаррі з Роном підійшли до її столу, і лише тоді вона відірвалася від підручників.
- Мені її повернули, - усміхнувся Гаррі і показав «Вогнеблискавку».
- Бач, Герміоно? З нею було все о'кей! - сказав Рон.
- Ну... але ж могло й не бути! - буркнула Герміона. - Тепер ти принаймні впевнений, що вона цілком безпечна!
- Ну... так, - погодився Гаррі. - Піду віднесу її до спальні...
- Давай, я віднесу! - зголосився Рон. - Мені однак треба дати Скеберсові тонізуючий засіб.
Він обережно взяв «Вогнеблискавку», наче вона була зроблена зі скла, і поніс її нагору.
- Можна біля тебе сісти? - запитав Гаррі Герміону. - Авжеж, - відказала Герміона, забираючи зі стільця величезну гору пергаменту.
Гаррі глянув на захаращений стіл, на довжелезний реферат з числомагії, на ще довший реферат з маґлознавства («Чому маґли користуються електрикою?») і на переклад стародавніх рун, над яким зараз працювала Герміона.
- Як ти все оце встигаєш? - поцікавився Гаррі.
- Ну... знаєш... багато працюю, - пояснила Герміона.
Гаррі бачив, що вона виснажена не менше за Люпина.
- А чом би тобі не відмовитися від кількох предметів? - здивувався Гаррі, бачачи, як вона перекидає цілий стос книжок у пошуках словника стародавніх рун.
- Це неможливо! - обурилася Герміона.
- Числомагія - це просто жах! - скривився Гаррі, глянувши на неймовірно заплутану цифрову карту.
- Ти що, це ж так цікаво! - щиро здивувалася Герміона. - Це мій улюблений предмет! Це...
Але Гаррі так і не довідався, що такого особливого було в числомагії. Тієї самої миті з хлопчачої спальні долинув приглушений крик. Усі, хто був у вітальні, завмерли й нажахано глянули туди. Почулися швидкі кроки, а тоді перед ними з'явився Рон з простирадлом у руках.
- ГЛЯНЬ! - заверещав він, підбігаючи до Герміониного столу. - ГЛЯНЬ! - трусив він простирадлом перед її обличчям.
- Роне, що?..
- СКЕБЕРС! ГЛЯНЬ!.. СКЕБЕРС!
Герміона злякано відсахнулася. Гаррі подивився на простирадло. Воно було заляпане чимось червоним, дуже схожим на...
- КРОВ! - заверещав Рон у мертвій тиші. - ВІН ЗНИК! А ЗНАЄШ, ЩО БУЛО НА ПІДЛОЗІ?..
- Н-ні, - тремтячим голосом озвалася Герміона.
Рон пожбурив щось на Герміонин переклад стародавніх рун. Герміона й Гаррі схилилися над ним. На аркуші з химерними шпичастими літерами лежало кілька довгих рудих котячих шерстинок.
- РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ -
Ґрифіндор проти Рейвенклову
Здавалося, що дружбі між Роном і Герміоною настав кінець. Вони були такі сердиті одне на одного, що Гаррі вже й не сподівався їх помирити.
Рона обурювало, що Герміона ніколи не ставилася серйозно до Криволапикових намагань з'їсти Скеберса. Навіть тепер вона наполягала, що Криволапик ні в чому не винен, і порадила Ронові пошукати Скеберса під ліжками в спальні. Герміона затято доводила: Рон не має ніяких доказів, що Криволапик з'їв Скеберса, адже руді шерстинки могли залишитися там ще з Різдва, і що Рон узагалі не злюбив Криволапика ще відтоді, як той стрибнув йому на голову в «Магічному звіринці».
Гаррі не сумнівався, що Криволапик таки зжер Скеберса, адже все виглядало саме так. Та коли він сказав про це Герміоні, вона страшенно збісилася.
- Ну, звичайно, ти ж заодно з Роном, я так і знала! Спочатку «Вогнеблискавка», тепер Скеберс - у всьому винна тільки я, аякже! Краще відчепися від мене, у мене повно роботи!
Рон дуже переживав утрату пацючка.
- Перестань, Роне, ти ж сам постійно нарікав, що Скеберс - страшенний зануда, - розраджував його Фред. - Він уже віддавна марнів просто на очах. Для нього, мабуть, і краще, що все так швидко скінчилося. Гам - і все! Він, мабуть, нічого й не відчув.
- Фред! - обурилася Джіні.
- Ти ж сам казав, що він лише спить і їсть, - докинув Джордж.
- А колись, щоб нас захистити, він покусав Ґойла! - заперечив бідолашний Рон. - Пам'ятаєш, Гаррі?
- Так, це правда, - підтвердив Гаррі.
- То була його зоряна година, - ледь не пирхнув зі сміху Фред. - Нехай шрам на Ґойловому пальці буде вічним пам'ятником Скеберсу. Поїдеш у Гоґсмід і купиш собі нового. Було б чим перейматися!
Щоб підбадьорити Рона, Гаррі запросив його на останнє тренування ґрифіндорської команди перед грою з Рейвенкловом і пообіцяв, що після тренування дасть політати на «Вогнеблискавці». Це подіяло на всі сто («Класно! А можна, я на ній зроблю кілька ударів по воротах?»), і вони попрямували на стадіон.
Мадам Гуч, що й далі опікувалася Гаррі на ґрифіндорських тренуваннях, була, як і всі, вражена «Вогнеблискавкою». Вона взяла мітлу в руки і почала роздивлятися її як фахівець.
- Гляньте, як тут усе збалансовано! «Німбуси» мають одну малесеньку ваду - легенький крен хвоста, з роками це трохи уповільнює рух. О,
