💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Дитячі книги » Не гальмуй! - Анатолій Птіцин

Не гальмуй! - Анатолій Птіцин

Читаємо онлайн Не гальмуй! - Анатолій Птіцин
Гролика. Певно, гном Харлей безмежно поважав того, хто передав привіт і грамотку гному Гролику.

Гролик полегшено зітхнув.

А харлей, покинувши свого мотоцикла, перестрибнув на стрічну машину й помчав у зворотній бік. Він ще встиг помітити, як Гролик вибирався з-під авто, але знов нічого не встиг сказати гному Гролику. Харлея понесло в один бік, Гролика в інший…

Уся публіка, що була присутня на Ярмарку-Мосту, всі гноми залучилися до цієї небувалої справи — передавання привіту й грамотки від гнома харлея гному Гролику.

Гролик, не гаючи ні секунди й зосередившись, стрибнув на машину, яка їхала слідом за машиною харлея. Та цієї миті машина зі шмарлеєм різко повернула ліворуч, а машина, де був Гролик, помчала прямо. Простець Тишко з польськими гномами кинувся навздогін харлею. Сежелен — восьминіжка дорожня — впіймала гнома Гролика за підтяжки й звеліла:

— Побудь на місці хвилинку! Посидь на машині, на якій тебе бачив шмарлей. Якщо він лишився на мосту й не поїхав з компанією — значить він має твердий намір передати тобі те, що має намір передати.

Отак пояснила восьминіжка Гроликові. Він аж зашарівся.

— А я що кажу! — закричав шляховичок Добринька, акуратно стрибнувши на ту саму машину разом із Чарівною Ши. Йому шкода було з нею розлучатися й набридло скакати по машинах, бо коли ти скачеш по машинах, то присутні чують не плавні та мудрі розмови, а щось схоже на «бла-бла-бла-бла-бла». Чарівна Ши була цілком згодна зі шляховичком.

Гролик їх послухав, зупинився. Проте машина, на котрій мчав Гролик, поринула в тунель, де машини їхали в одному напрямку, а куди подівся шмарлей, у тунелі видно не було. Гролику довелося чекати, поки машина виїде з тунелю.

Він плекав надію, що харлей не поїде з Ярмарку, не припинить пошуки гнома Гролика, що харлею вистачить совісті знайти дорожнього гнома Гролика й передати йому те, що належить передати від того, від кого належить передати. Звісно, дорожній гном Гролик хвилювався. Дарма, що серед дорожніх гномів передавання привіту такий само простий і звичний ритуал, як і в нас із вами. А він так переймався, ніби привіт йому передавали вперше в житті.

А ще дорожній гном Гролик хвалив себе, що там, на перехресті, де бігоні, змінив напрямок і замість Кільцевої дороги поїхав на Ярмарок-Міст. Інакше хтозна, коли б він зустрів харлея і коли б отримав невідомий привіт…

Розділ 10
Зустріч

Нарешті тунель із одностороннім рухом скінчився, показалися машини, що летіли назустріч. У дорожнього гнома Гролика з’явилася можливість мчати туди, де його шлях уперше перетнувся зі шляхом харлея.

Більшість гномів уже дізналися про те, що дорожній гном Гролик шукає зустрічі з мотоциклетним гномом Харлеєм, і всіляко допомагали їм зустрітися, давали слушні поради, розмахували руками, улюлюкали й билися об заставу.

Кожен гном виходив із власного досвіду та вдачі. Ті, кому найчастіше не вдавалося, ніж вдавалося, вважали, що дорожній гном Гролик і харлей ніколи не зустрінуться. Ті, до кого життя ставилося поблажливіше, припускали, що зустрінуться, але в далекому майбутньому і не тут. А десь високо в горах. І не в нашому районі.

Проте щасливчики, котрих, щиро кажучи, серед дорожніх гномів більшість, були впевнені, що шляхи Гролика та харлея-шмарлея невдовзі перетнуться. Найрозумніші навіть передбачали, де саме. Там уже зібрався натовп.

Деякі шляховички радили зустрітися на пероні метро. Нетерплячі роуді кричали, що вони можуть добігти до шмарлея, взяти у нього те, що той хотів передати дорожньому гному Гролику, наздогнати Гролика й віддати посилку йому. Вдумливі доо пояснювали через перекладача Добриньку, що світ перебуває в гармонії. Тож якщо посилка призначена йому, гному Гролику, то він її отримає, а якщо не призначена, то не отримає. А мляві манівці радили випробувати закляття для прискорення зустрічі. Одним словом, уже за хвилину після вигуку дорожнього гнома Харлея весь міст знав, що відбувається щось надзвичайно важливе й що дорожній гном Гролик шукає зустрічі з дорожнім гномом харлеєм.

Геть усі, хто перебував на мосту, окрім Великих, звісно, долучилися до процесу. Кожен прагнув взяти участь. Як завжди в таких випадках, коли помічників виявляється надто багато, вони лише заважали й дорожньому гному харлею, і дорожньому гному Гролику, й ще декому. Але найголовніше — вся та метушня проходила щиро, душевно, із запалом.

Попри це дорожній гном Гролик досі не зустрівся з дорожнім гномом харлеєм, хоча той уже двічі промайнув у різних рядах — нижньому та верхньому. Однак це трохи підбадьорило дорожнього гнома Гролика. Він зрозумів, що дорожній гном харлей нікуди не дінеться, доки не передасть йому посилку.

— А що в тебе там? — встиг крикнути дорожній гном Гролик, коли знову побачив харлея, котрий мчав унизу машиною в південному напрямку.

— Грамота! — ледь чутно долинуло у відповідь.

— Грамота! — закричали роуді.

— Грамота!!! — підхопили шляховички.

— Грамота!!! — підтримали польські гноми.

— Харлей Гролику грамоту передає! — здійняли галас манівці.

Усі заметушилися ще більше. Більше подій — більше метушні, погодьтеся. Всі-всі докладали

Відгуки про книгу Не гальмуй! - Анатолій Птіцин (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: