Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути - Наум Петрович Иойриш

Медовий шлуночок бджоли-трудівниці, незважаючи на мікроскопічну величину, являє собою, крім резервуара для нектару і пилку, потужну «живу лабораторію». Досліди показали, що коли бджолам дати 50% розчин звичайного цукру, то вже через 30 хвилин він на 42—44% буде перероблений на глюкозу і фруктозу. Це буває тому, що в медовому шлуночку відбуваються дуже важливі ферментативні процеси, насамперед інверсія цукру.

На цій чудовій функції бджіл і грунтується запропонований нами експресний метод добування різних сортів меду.

Коли ми наливали в годівницю штучний нектар, який, безперечно, відрізняється від квіткового нектару, бджоли, як уже сказано, збиралися в годівницю і енергійно спустошували її, переносячи солодкі лікарські та інші розчини в переробленому вигляді в стільникові комірки. Чудові природні фармацевти — бджоли — енергійно і старанно перероблювали штучний нектар у відповідний зразок меду. Стільникові рамки з цим медом ми виймали з вулика, а на їх місце ставили чисті, годівницю промивали теплою водою, висушували, наповнювали новим солодким розчином і знову встановлювали у вулику. Таким чином, вулики стають «живими фабриками», де вдень і вночі трудяться бджоли, виробляючи мед з різним потрібним хіміко-біологічним складом.

З допомогою даного методу ми одержали 85 зразків лікарсько-полівітамінних та інших сортів меду. Досліди показали значну економічність цього методу, особливо у весняно-осінні місяці, коли в природі немає квітучих медоносних рослин або вони вже відцвіли і бджоли живляться за рахунок основних запасів меду.

Експресний метод дуже економічний також і через те, що з 1 кг цукру бджоли роблять 1 кг меду. «Якщо бджолам згодувати 1,5 кг сиропу, що складається з 1 кг цукру і 0,5 кг води, то у вулику виявиться запечатаним 1 кг меду, приготовленого бджолами із згодованого цукру, що складається з 0,75 кг цукру і 0,25 кг води. Тому треба згодовувати бджолам стільки кілограмів цукру, на скільки треба поповнити запаси, не беручи до уваги, що він буде розбавлений водою»[31].

Мічурінська біологія і павловська фізіологія довели, що харчування (годування) є свого роду ментором — вихователем. Саме якість годування впливає на формування, виховання організму бджіл. Немає ніякого сумніву, що вплив складу штучного нектару на бджолину сім'ю величезний.

Нам удалося встановити, що штучний нектар, до складу якого входять білки, вітаміни, мінеральні солі, сприятливо впливав на організм бджіл-трудівниць, підвищуючи їх життєздатність і стійкість до зовнішніх шкідливих впливів та до інфекцій. У проведених нами 14 серіях дослідів з бджолами на пасіках Далекого Сходу, України, Середньої Азії, Уралу, Підмосков'я та ін. встановлено, що бджоли-трудівниці, які дістали восени штучний нектар для вироблення експресним методом, як правило, добре переносили зимівлю (осінньо-зимовий відпочинок) і нічим не хворіли.

Експресний метод застосований у різних кліматичних умовах: в Абхазії, де бджоли перебувають під відкритим небом майже 9 місяців, і в Заполяр'ї, де значну частину року вони знаходяться в зимівниках. Ним можна користуватися незалежно від породи бджіл і конструкції вуликів.

Нові сорти меду, добуті експресним методом

Полівітамінізований мед. Для одержання меду, що містить різні вітаміни, ми готували солодкі розчини з плодів шипшини, яка містить значну кількість вітамінів С, В, Е, А (каротин), з соків різних овочів, фруктів і в деяких випадках з синтетичних вітамінних препаратів. Бджоли виробляли з штучного полівітамінного розчину мед, який містив не тільки комплекс вітамінів, але й глюкозу, ферменти, органічні кислоти та інші речовини.

Одержання меду з вмістом кількох вітамінів має винятково важливе значення через те, що такий продукт з високим вмістом повноцінних сахарів (глюкоза, левульоза) являє собою добрий консервант для збереження активності вітамінів, насамперед вітаміну С. З одержаних нами сортів вітамінного і полівітамінного меду 23 зразки були досліджені в лабораторії, причому в них була встановлена висока вітамінна активність.

Деякі з зразків меду, піддані хімічному дослідженню, містили такі кількості (в міліграмах) вітаміну С (аскорбінової кислоти) на 1 кг меду:

Мед № 1 (вітамінний) 188

Мед № 2 (вітамінний) 217

Мед № 11 (фітин-конвалія-вітамінний) 322

Мед № 17 (маміно-вітамінний) 51,2

Мед № 24 (осарсол-вітамінций) 97,8

Мед № 31 (атофан-вітамінний) 61,6

Мед № 38 (залізо[32]-какао-молочно-яєчно-вітамінний) 142,4

Мед № 39 (кофе-молочно-вітамінний) 94,4

Мед № 41 (вершково-вітамінний) 52

Мед № 43 (жовтково-вітамінний) 237

Мед № 61 (білково-полівітамінний) 760

У зразках меду (липовий і гречаний), одержаних на тих же пасіках і в той же час, але звичайним шляхом (з квітучих медоносних рослин) вітаміну С не було навіть і слідів.

При дослідженні деяких сортів меду на вміст у них вітамінів В1 і А (каротин) виявилося, що останній є в цих сортах у досить значних кількостях.

З наведених прикладів видно, що експресний метод дає змогу втручатися в життя бджолиної сім'ї і одержувати мед, який містить потрібні кількості вітамінів.

Гематогенний (кров'яний) мед. Створити мед, до складу якого входила б кров, означає одержати новий продукт харчування з дуже складним і цінним хіміко-біологічним складом. Для здійснення цього завдання при пасіці були заведені піддослідні тварини, які стали донорами і їхню кров у вигляді штучного солодкого нектару розливали по годівницях для бджіл.

Щоб уникнути зсідання крові, до неї додавали 4% розчин лимоннокислого натрію. Бджоли швидко спустошували годівниці, наповнені солодким кров'яним нектаром, і виробляли з нього мед.

У ряді дослідів ми брали з бойні кров великої рогатої худоби, додавали до неї розчин лимоннокислого натрію, змішували з цукровим сиропом і давали бджолам.

У 1940 р. ми вирішили випробувати, як вплине внутрішньовенне введення собакам розчину гематогенного (кров'яного) меду, вважаючи, що цей метод повинен ефективніше діяти, ніж глюкоза, а можливо навіть замінить кров при вливаннях. Досліди проводилися в Українському інституті експериментальної біології і патології, що має тепер ім'я акад. О. О. Богомольця, під керівництвом наукового співробітника Д. А. Брусиловської.

Після зважування собак, дослідження в них крові на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів та реакції осідання еритроцитів у їх кровоносну систему, попередньо обезкровлену, вводили розчин гематогенного меду, пропущеного через фільтр Зейтца. Одна з оголених сонних вен собаки була сполучена з кімографом, і на закопченій стрічці, що рухається між двома барабанами, відмічався у вигляді кривої кров'яний тиск; з другої сонної вени пускали кров. Коли в собаки різко спадав кров'яний тиск, на кімографі замість зубчастої кривої вимальовувалася тонка пряма лінія. В цей час ми швидко знімали затискач з гумової трубки, що сполучала стегнову вену