Епоха слави і надії - Євгеній Павлович Литвак

– Звичайно, – широко посміхнувся Ніколас.

– Ви відома людина і останнім часом, армію ваших фанаток, все більше цікавить питання – невже в вас хтось з'явився?

– Є одна дівчина, – підморгнув Ніколас. – Я зустрів її на фанзустрічі, не знав її ім’я, тому що була суматоха з автографами, і я бачив її тільки один раз, але закохався відразу, – на цих словах Ніколас сумно опустив погляд, при цьому марно намагаючись приховати губи, що розповзалися в пустотливій посмішці. – А тепер прошу мене вибачити.

Залишивши журналістку, Ніколас ледве стримав гучний веселий сміх. Треба буде послухати завтрашні новини.

Помітивши трохи вдалині організатора їх сьогоднішнього показу, Ніколас підхопив Ганну за лікоть і спішно повів через натовп.

– Вечір добрий, – привітався він. – Як у нас справи?

– Насправді все дуже погано, містер Романов, – признався організатор, скрушно похитавши головою. – Сьогодні на початку шоу випустили ефектну хмару диму. Тепер подіум неймовірно слизький і травмонебезпечний. Про це з жахом повідомили моделі, що повернулися за куліси. І я прямо перед виходом став ножицями різати підошви туфель дівчат так, щоб вони стали рифлені, через мої руки пройшло багато пар взуття. Ніхто не впав, але долоню я поранив дуже сильно і проводити показ далі тут неможливо.

– Ганна, – Ніколас підштовхнув дівчину у бік гримерки. – Зараз від тебе потрібно тільки одне – бути чарівною. Переодягнешся в сукню для показу? Я все залагоджу.

Пробравшись до сцени, Ніколас окинув поглядом повний зал людей. Помітивши знайоме обличчя Едварда, він зустрівся з ним очима. Той кивнув йому, повільно дістав з – за пазухи щось маленьке і кругле. Придивившись, Ніколас впізнав в предметі ручну гранату.

Ніколас набрав номер поліції :

– Я Ніколас Романов, зараз знаходжуся на показі моди, в ресторані "ХХ". Тут знаходяться озброєні злочинці з гранатою, які організували викрадення людини в Петербурзі.

– Приносимо свої вибачення, але поблизу до вас немає жодної патрульної машини. Як тільки хтось звільниться – ми його той же час до вас відправимо.

В ресторані, серед сотень людей, двоє чоловіків пильно дивилися один на одного, ось тільки один із них тримав гранату.

Зрозуміло, що така відповідь Ніколаса не задовольнила, і він знову передзвонив в поліцію.

– Все, можете не приїжджати – я їх всіх перестріляв.

Едвард повільно скосив погляд убік, натякаючи Ніколасу туди подивитися. Ніколас непомітно повернув голову і завмер. Аж надто багато знайомих осіб опинилося у залі на іншому кінці планети. Двоє громил і водій таксі, що викрали Ганну, були тут як тут. По спині пройшовся холодок – один з них стискав у руці зброю. Він знову подивився на Едварда, і тіло буквально пробило струмом, як він відразу не здогадався? Чому не зіставив всі факти? Зараз же пазл зібрався, він побачив картину цілком, наскільки масштабною і продуманою була гра.

Мабуть, Ніколас дійсно був сліпим, якщо відразу не помітив, наскільки схожі риси обличчя були в Ганни і Едварда. Батько і дочка? Вони буквально підчепили його на вудку обманку про сон Ганні, а потім і про людину з Тауреда, якої, тепер Ніколас був впевнений, взагалі ніколи і не існувало. Все заради розгадки карткової колоди? Вони дійсно сподівалися відшукати еліксир безсмертя, через хворобу Ганни, щоб врятувати її? Ніколас не відчував злості, швидше здивування. Він мав величезне-величезне бажання допомогти, надію на те, що еліксир дійсно існує в цьому світі, і вони з Ганною ще отримають своє "довго і щасливо".

Краєм ока, помітивши Ганну, що підійшла до нього, Ніколас обернувся до неї обличчям.

– Я ніколи не брешу, тому що нікого не боюся. Але я розумію твій обман, розумію твій страх. Але мені… Ти не повинна боятися бути чесною зі мною. Я все зрозумію і прийму. Добре?

– Що? – Здивовано запитала дівчина. – Про що ти?

– Там, – Ніколас кивнув головою у бік залу, – твій батько з гранатою та знайома тріїця викрадачів. З подіумом проблеми, але все вирішу. Ти довіряєш мені?

Шейх подивився на ситуацію, що відбувалася, і запитав:

– Ніколас, мій друг, ти завжди можеш на мене розраховувати. Чим я можу допомогти?

Думки в голові Ловця Снів : "Якщо відчуваєш, що це твоє – нікого не слухай. Ризикуй". Він подивився на Ганну. Вона розгубилася. Йому треба було щось зробити.

– Роззувайся.

Ганна не стала запитувати. Швидко роззувшись, вона підхопила туфлі і подивилася на Ніколаса, чекаючи подальших вказівок.

– А тепер… – Він взяв її за руку. – Біжимо!

І вони помчали з всіх ніг до дверей, над якими світилася табличка "службовий вихід". Лиходії кинулися за ними.

Охоронець, що помітив гонитву, зробив крок услід, намацуючи рукоятку пістолета.

– Ні, – помахом руки зупинив його шейх. – Романов сам впорається.

Ніколас заблокував двері шваброю, що підвернулася йому під руку :

– Це їх ненадовго затримає.

Вони кинулися вниз по сходинках, тим часом Ніколас примудрився на бігу підключитися до прямого ефіру.

– Банда! Показ переноситься прямо до центру Стамбулу. Мені потрібна допомога! Доки я займаюся пошуками еліксиру безсмертя Амріти, допоможіть з показом! Мені треба тринадцять чорних мерседесів, які прямо зараз заберуть моделей з ресторану "ХХ". Показ пройде на дахах машин, на центральній вулиці. Я подумав, що буде незаконно приховати від вас такий показ в стінах ресторану. Чекатимемо вас!

– Боже, – Ганна переривчасто часто дихала, – який це поверх? Сходи неначе нескінченні!

– За мною.

Вибігши за двері, вони опинилися в торговому центрі, серед величезного натовпу. На сцені, розташованій в центрі просторого холу, давала концерт незнайома група. Мабуть дуже популярна серед місцевого населення, судячи з кількості людей, що зібралися, і веселого ажіотажу. Озирнувшись, Ніколас висмикнув з тримача на стіні невеликий вогнегасник.

– Навіщо тобі? – Ахнула Ганна.

– Ніхто не стане зупиняти людину з вогнегасником, – коротко пояснив він і потягнув дівчину через натовп. Прямо зараз вона розуміє, що означає фраза "бути заміжньою" – знаходитися за чоловіком. Він біг крізь людей немов хвилеріз і вів її за собою. – З дороги! Пропустіть! Терміново!

Вони прослизнули за куліси.

– Тепер слухай мене, – перевівши подих, заговорив Ніколас. – Поправляй зачіску, взувай туфлі, – він подивився на свій телефон. – Нас вже чекає машина біля чорного входу.

– Ми ведемо прямий репортаж із центру Стамбулу, – перекрикуючи гул гелікоптера, заговорила ведуча. – Сьогодні Ніколас Романов і Ганна Шиян, чия популярність росте з кожною годиною через їхні пригоди, проведуть модний показ прямо на центральній вулиці. Ніколас веде пошуки еліксиру безсмертя в прямому ефірі, за яким спостерігає весь світ. З 3 млн. за добу в нього вже 300 млн. підписників. Чим же закінчиться ця гонка?

Камера перемкнулася з ведучої