Містер Мерседес - Стівен Кінг
свої власні кишенькові гроші — такі маленькі, з великими отворами в
центрі[333]. Хто був на них? Він не пригадає, тільки те, що одна з тих
пісень у неї крутилася знову й знову — про «кожний твій порух і кожний
твій крок»[334]. Чи то був гурт «Бананарама», чи «Томпсон Твінз»? Він не
знає, але знає те, що сам ніколи не водив її на жоден концерт, хоча Корі, здається, водила її на Сінді Лопер[335].
Думки про Еллі та її любов до поп-музики видзвонюють новий запитальний
сигнал, який змушує його сісти прямо, з розширеними очима, вчепившись
пальцями в м’які поруччя крісла «Лей-Зі-Бой».
Чи дозволив би він Еллі сьогодні ввечері піти на цей концерт?
Відповідь: абсолютно ні. Ні в якому разі.
Ходжес дивиться собі на годинник і бачить, що час вже наближається до
четвертої. Він підводиться з наміром піти в кабінет і сказати Джерому, щоб подзвонив своїй матері та сказав їй, щоб та тримала дівчат якомога
далі від «МАКу», незважаючи на будь-які їхні психи й ридання. Звісно, сам
він зателефонував Ларрі Віндому, зробив деякі застереження, але к чортам
усі застереження. Він ніколи б не передовірив життя своєї Еллі тому
Товчи-Тузаю. Ніколи.
Перш ніж він встигає зробити два кроки до кабінету, звідти гукає Джером:
— Білле! Холлі! Ідіть мерщій сюди! Здається, я знайшов дещо!
22
Вони стоять за спиною в Джерома, Ходжес зазирає через його ліве плече, Холлі — через праве. На екрані Ходжесового комп’ютера прес-реліз: СИНЕРДЖІ КОРП., СІТІБАНК ТА 3 МЕРЕЖІ РЕСТОРАНІВ
ВЛАШТОВУЮТЬ У «ПОСОЛЬСЬКИХ АПРАТАМЕНТАХ»
НАЙБІЛЬШИЙ НА СЕРЕДНЬОМУ ЗАХОДІ
ЛІТНІЙ ДЕНЬ ШУКАЧІВ КАР’ЄР
ДЛЯ НЕГАЙНОГО ПОШИРЕННЯ. Претенденти на кар’єру в царині бізнесу й
ветерани військових сил запрошуються в суботу, 5 червня 2010 року, на
найбільший у цьому році День Кар’єр. Цей спрямований на подолання рецесії
захід пройде в діловому центрі «Посольські апартаменти» за адресою: Синерджі-сквер 1. Попередня реєстрація вітається, але не є конче
необхідною. Ви відкриєте для себе сотні хвилюючих і високооплачуваних
робочих місць на веб-сайті Сітібанку, у ваших місцевих «МакДоналдсах»,
«Бургер Кінгах» і «Курниках» або на www.synergy.com. Пропонуються робочі
місця: в обслуговуванні й роздрібній торгівлі, в охоронних, сантехнічних
та електричних службах, у бухгалтерії й фінансовій аналітиці, у
маркетингу по телефону, касирами. Ви зустрінетеся з підготовленими, радими допомогти Порадниками в Пошуку Робочого Місця і відвідаєте корисні
семінари, які проводитимуться в усіх конференц-залах. Вхід абсолютно
безкоштовний. Відкриття заходу о 8:00. Візьміть з собою ваші резюме й
одягніться для успіху. Пам’ятайте, що попередня реєстрація прискорить
процес і покращить ваші шанси на знайдення собі саме тієї роботи, яку ви
шукали.
РАЗОМ МИ ПОДОЛАЄМО РЕЦЕСІЮ!
— Що ви на це думаєте? — питається Джером.
— Я думаю, ти вихопив те, що треба.
Велетенська хвиля полегшення прокочується через Ходжеса. Не сьогоднішній
концерт, і не якийсь забитий людьми танц-клуб, і не той матч Малої ліги
між «Дикими качками» та «Байбаками», що відбудеться завтра ввечері. А
саме ця штука в «Посольських апартаментах». Мусить бути, надто перфектно
тут все заокруглюється, щоб шукати іще щось інше. Для божевілля Брейді
Хартсфілда характерна методичність; для нього альфа дорівнює омезі.
Хартсфілд має намір закінчити свою кар’єру масового вбивці так само, як
він її був розпочав — убивством міських безробітних.
Ходжес повертається, щоб поглянути, як це сприймає Холлі, але Холлі вже
пішла з кабінету. Вона знову в кухні, сидить перед ноутбуком Дебори
Хартсфілд, втупившись очима у віконце для пароля. Плечі в неї похилені.
Сигарета на блюдечку поряд з нею дотліла вже до самого фільтра, залишивши
по собі акуратний рулончик попелу.
Цього разу він зважується на ризик торкнутись її.
— Все гаразд, Холлі. Пароль не має значення, тому що ми вже знаємо місце.
За пару годин, коли мусить трохи спасти ажіотаж навкруг тієї справи в
Лоутавні, я збираюсь зв’язатися з моїм старим напарником і все йому
розповісти. Вони запровадять БОЛО на Хартсфілда та його машину. Якщо вони
не впіймають його до ранку суботи, то перехоплять, коли він
наближатиметься до того ярмарку робочих місць.
— І нема нічого, що ми могли б зробити сьогодні ввечері?
— Я про це думаю.
Мається один варіант, хоча там така ймовірність удачі, що практично
дорівнює неймовірності.
Холлі каже:
— А якщо ви помиляєтеся, що це буде той день кар’єр? Що, як він планує
підірвати якийсь кінотеатр саме сьогодні ввечері?
У кухню заходить Джером.
— Холлі, сьогодні четвер, а отже занадто рано для прем’єрних літніх
фільмів. У більшості кінотеатрів сидітимуть хіба що з десяток глядачів.
— Тоді цей концерт, — каже вона. — Може, він не знає, що там будуть самі
лиш дівчата.
— Він мусить дізнатися, — каже Ходжес. — Він істота схильна до
імпровізацій, але це не робить його тупим. Він витратить свій час на
бодай якесь планування.
— Можна мені хоча б ще трішечки часу, щоб я таки спробувала розколоти її
пароль? Будь ласка?
Ходжес кидає погляд собі на годинник. Десять хвилин по четвертій.
— Авжеж. До четвертої тридцяти, годиться?
У її очах з’являється гендлярський блиск.
— До за чверть п’ятої?
Ходжес хитає головою.
Холлі зітхає.
— А ще в мене закінчилися сигарети.
— Вони вас прикінчать, — каже Джером.
Вона кидає на нього невинний погляд:
— Так! У цьому почасти й полягає їхня чарівність.
23
Ходжес із Джеромом їдуть машиною до маленького торговельного центру на
перехресті Харпер-ровд і Ганновер-стрит, щоб купити для Холлі сигарет і
подарувати їй ту приватність, якої вона вочевидь потребує.
Сівши знову в сірий «мерседес», Джером, перекидаючи пачку «Вінстона» з
руки в руку, каже:
— У мене мурашки по тілу від цієї машини.
— У мене теж, — зізнається Ходжес. — Але, схоже, вона ніяк не зачіпає
Холлі, чи не так? Попри всю її вразливість.
— Ви гадаєте, з нею все буде гаразд? Після того як це скінчиться, я маю
на увазі.
Тиждень тому, можливо, навіть пару днів тому, Ходжес відповів би на це
щось ухильне, політкоректне, але відтоді він разом з Джеромом пройшов
через багато чого.
— Певний час, — каже він. — А потім… ні.
Джером зітхає так, як то роблять люди, коли їхні власні похмурі думки на
якісь речі, отримують підтвердження.
— Гадство.
— Йо.
— То що тепер?
— Тепер ми повернемося, віддамо Холлі оці цвяхи до її труни й
