💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Бойовики » Повзе змія - Андрій Анатолійович Кокотюха

Повзе змія - Андрій Анатолійович Кокотюха

Читаємо онлайн Повзе змія - Андрій Анатолійович Кокотюха
всю міліцію. Прикинувши так, Глод поділився своїми думками з колишніми колегами. Майор Калита провів оперативну перевірку і, як виявилося, влучив у ціль.

Відпустивши гостей, генерал негайно скликав нараду. Говорили так само недовго. Від сьогоднішнього дня пасажирський транспорт береться на контроль. Квитки на поїзди та літаки без паспорта не продають. Не виключено, що свій хитрий маневр Баглай надумає повторити. Чи просто захоче виїхати з міста. Тому на вокзалах і приміських станціях — максимальна увага. Баглай може виїхати кудись електричкою, де паспорта в касах не вимагають. Але касири і в касах попереднього продажу, і на вокзалі повинні бути попереджені: купують квиток на прізвище Сивокінь — продати і негайно повідомити в міліцію номер поїзда та номер вагона. Те ж саме — в Жулянах. Бориспіль відпадає: навряд чи Баглай зі своїм паспортом ризикне вискочити за кордон. Є в цьому всьому слабка ланка: рейсові автобуси. Їх теж не проконтролюєш. Тому доведеться обмежитися лише підсиленням нарядів на автостанціях та біля стоянок маршруток.

Визначили ще один напрям розшуку — приватні квартири. Уже встановлено, що знайомих у Києві в Баглая немає. Столиця в його бандитській біографії взагалі не виникала. Тому найімовірніше, що він осів десь на найманій квартирі, причому винаймав її не офіційним шляхом, через оголошення. Довго, треба зайвий раз світити підробленими документами. Голка в копиці сіна? Зовсім ні. Дільничні при кожному райвідділі точно знають не лише притони, де курять травку, варять ханку, ширяються, грають у карти на гроші, торгують самогоном чи дівчатами. Вони також володіють інформацією, де яка хата в якому будинку на їхній території здається як офіційним, так і неофіційним шляхом. Відомості неповні — не біда, підключаються всюдисущі стукачі, це вже завдання відділів карного розшуку в кожному райвідділі. Результатів Савченко очікував не скоро. Але так, тихою сапою, він сподівався напевне просапати райони Києва і врешті-решт вирахувати Баглая.

Тим більше, коли йдеться про заходи для розшуку злочинця такого масштабу, ті, хто займається розшуком, отримують дуже широкі повноваження. Генерал Савченко знав, що дуже скоро спіймає Баглая. З неофіційних джерел до нього надійшла цілком офіційна інформація: на жодному з керівних рівнів, навіть на рівні держсекретаря МВС, не виникне особливих заперечень, якщо небезпечний злочинець почне при затриманні чинити активний опір і його застрелять. Правильно, вдруге судити Баглая і тим самим демонструвати стороннім та й самим собі власну невправність і, не дай Боже, некомпетентність ніхто особливо не збирається.

Богдан Баглай приречений. Тільки так.

Про журналістку Олену Суржу за організаційними клопотами начальник головного управління УБОЗ так і не згадав.

19

На Донбасі заступник начальника карного розшуку вистежував біля гей-клубу педиків і вбивав їх у темних закутках. Потім знімав із мертвих штани, голозаді трупи витягав на видне місце. Він убив трьох гомиків, аж тоді його викрили. Особливо не відпирався. Його молодшого брата такі ось підори зґвалтували заради забави. Відтоді дах у хлопця з’їхав на сексуальному ґрунті: він почав тікати з дому і став чоловіком-повією. Старший брат прикривав це, як міг, хлопця після другої втечі тримали під домашнім арештом. А потім він утік і не повернувся. Мотиви не потребують коментарів.

Сталося це два роки тому. Суд відбувся в травні. Історія настільки смажена, що рейтинг «Кримінальних портретів», за розрахунками Малиновського, мусив досягнути небачених висот. Умовляли донеччан довго, процес зрушився завдяки телефонному дзвінку з Києва, знімальну групу чекали. Лишалася одна проблема — Олена.

Програму озвучили лише пізньої ночі у вівторок. Буквально впритул до ефіру. Малиновський, особисто спостерігаючи за роботою підопічної, признався собі — довго так тягнутися не може. Про те, щоб їхати післязавтра у відрядження, вона й чути не хотіла. Хоча кидати роботу не збиралася, просто просила на пару тижнів призупинити вихід «Кримінальних портретів». Вона, бачте, хоче відпочити від усього цього.

Малиновський запитав, як вона собі це уявляє. Відповіді не отримав, Олена просто знизала плечима і своєю чергою запитала:

— Ти вважаєш нормальним те, що відбувається довкола мене? Ці віршики, ці нічні напади. Яким чином вдалося залити мою квартиру, ніхто, досі не розуміє. Сусіди чули, як грабіжник пускав воду, і все. Зливи нічим не були заткнуті. Тобі не здається це дивним?

Ні, звичайно, так він працювати більше не може.

І вижене цю істеричну телезірку з каналу. Заодно — зі свого життя.

Заколупала. Дістала. Набридла.

Спочатку Романові Малиновському подобалося відчувати себе Пігмаліоном, котрий ліпить Галатей із м'якої податливої глини. Олену вважав продуктом власного виготовлення, вона мусить спати з ним хоча б із вдячності. Мови нема, молоденька дівчинка безперечно вдихнула в сорокарічного мужчину свіжі життєдайні сили. Та гострі відчуття швидко минулися, лишилася необхідність лягати з нею в ліжко, це поступово перетворювалося на подружній обов’язок, а про подружні обов’язки Малиновський, битий життям, навіть думати не хотів.

Чого там — він тепер був навіть вдячний Олені за її фантазії та вибрики. Вона сама спровокувала розрив, тепер усе буде простіше. З часом Малиновський планував щось подібне, але поступово. Олена стане оригінальною «зіркою» розкрученої ним програми, втягнеться в роботу, спання в різних ліжках стане нормою, з часом її взагалі затягне робота, кар’єрні перспективи переважать бажання регулярно бачити в своєму ліжку власного продюсера. Житло вона, зрештою, має. Ні, партнерка мусила змінюватися просто, безболісно, природним шляхом.

Тепер що накажете робити? Посилати її на Донбас під конвоєм?

Сумні думки Романа Романовича перервав телефонний дзвінок. Менше за все йому зараз хотілося, щоб подзвонив генеральний і викликав для чергової серйозної розмови. Замінити Суржу на цей момент немає ким. І потім, щойно пішла піар-кампанія конкретно під неї, вона поволі стає обличчям «S-каналу», вже зондується ґрунт, як би долучити її для рекламного ролика пральних порошків. Фішка така: ведуча програми «Кримінальні портрети» легко впорається з брудом і плямами крові на одягу за допомогою такого-то прального засобу. Дурня? Дурня, але замовник платить каналові реальні бабки під це діло. Думається, в перспективі він буде не

Відгуки про книгу Повзе змія - Андрій Анатолійович Кокотюха (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: