Місце під зорями - Анні Кос

— Так, бовдуре, — вона жартівливо штурхнула його в плече. — Я під цим дахом пів дитинства провела, навіть розташування полиць на кухні пам’ятаю. Йди вже. На добраніч. 

— І тобі гарних снів, правителько.

Йорунн дочекалася, поки його кроки затихнуть в глибині дому, потім глибоко й з насолодою вдихнула вранішні аромати степу, обернулася до темного провалля дверей й неголосно гукнула:

— Нема чого ховатися: він пішов й не буде сваритися на тебе, а я все одно знаю, що ти досі чекаєш за дверима. То нащо підслуховуєш у власному домі, Аерін?