Місце під зорями - Анні Кос

— Пийте. 

Мушарафф спробував відмовитися, але спіймав важкий погляд світлих очей й слухняно ковтнув разів п’ять. «Тепер я на ноги встати не зможу», — подумав він із якоюсь похмурою зловтіхою. Але, на його здивування, слабкість відступила, серце почало заспокоюватися, і навіть думки запрацювали спокійніше і швидше.

— Трохи краще? — суворий тон поступився місцем співчуттю. Малкон опустився перед Мушарафом на одне коліно і зазирнув йому в очі: — Вибачте, що все сталося так раптово. Знаю, вам зараз дуже важко: у вас життя руйнується, а я кваплю вас, виганяю в ніч і невідомість. Мені шкода, повірте. Але єдине, чим я можу допомогти, це спробувати врятувати вас. Ви здаєтеся мені хорошою людиною, не хочу нести тягар провини ще й за ваше загублене життя. Та я не впораюся, якщо ви самі мені не допоможете.

Мушарафф важко зітхнув, відставив кухоль, озирнувся на всі боки, струснув головою і підвівся.

— Всього хвилина.