Думай як мільйонер - Харв Т. Екер
Бідні люди часто дивляться на успіх інших зі зневагою, заздрістю та ревнощами. Або відрубують: «Їм пощастило», або шепочуть ледве чутно: «Ці заможні вилупки».
Ви мусите усвідомити: якщо будь-яким чином вбачаєте в багатих людях поганих, а самі прагнете бути хорошими, то багатими ви ніколи не станете. Це неможливо. Як можна стати тим, кого ти зневажаєш?
Це дивовижно – бачити, яке обурення, а то й праведний гнів чимало бідних людей мають щодо багатіїв. Вони неначе вірять, що це багаті роблять їх бідними. «Так, авжеж, багаті позабирали всі гроші, мені нічого не лишилося». Звісно, це ідеальні слова жертви.
Хочу розповісти вам історію – не скаржитися, а просто розповісти про свій реальний досвід із цим принципом. У минулому, коли в мене, скажімо так, були фінансові ускладнення, я їздив на тарантасі. Тоді змінити смугу руху на дорозі мені було не складно. Майже всі мене пропускали. Однак коли я розбагатів і купив розкішний новий чорний «Ягуар», то не міг не помітити, як усе змінилося. Раптом мене почали підрізати, іноді ще й показувати на додачу середнього пальця. У мене навіть кидалися речами, і все з однієї причини – я сидів за кермом «Ягуара».
Якось я їхав через вельми небагатий район Сан-Дієго, розвозив різдвяних індичок для благодійної організації. Люк у даху був відкритий, і я помітив чотирьох замурзаних хлопців, які вмостилися в пікапі, що їхав за мною. Вони зненацька почали грати в баскетбол з моєю автівкою, намагаючись влучити пивними банками у відкритий люк. Через п’ять ум’ятин та кілька глибоких подряпин вони обігнали мене, кричачи: «Багатий покидьок!»
Звісно ж, я вирішив, що це окремий інцидент, аж поки ще за два тижні не припаркував авто на вулиці в іншому незаможному районі і, повернувшись менш ніж через десять хвилин, не побачив, що весь його бік укритий подряпинами від ключів.
Для наступної поїздки до тієї частини міста я орендував «Форд Ескорт» і, на диво, не мав жодної проблеми. Я не кажу, що в бідніших районах живуть погані люди, але зі свого досвіду скажу, що там живе чимало тих, хто зневажає багатих. Хтозна, може, це як з куркою та яйцем: вони банкрути, бо зневажають багатих, чи зневажають їх, бо самі банкрути? Як запитаєте мене – мені байдуже! Бо все можна звести до одного – вони бідні!
Легко говорити про те, що не потрібно зневажати багатіїв, але кожен, залежно від настрою, може пійматися в пастку, навіть я. Нещодавно я вечеряв у своєму готельному номері, десь за годину до того, як мав вийти на сцену, щоб викладати у вечірній сесії семінару-інтенсиву «Думай як мільйонер». Я ввімкнув телевізор, перевірив результати матчів і побачив, що саме йде шоу «Опра». Хоч я не фанат телебачення, Опру я люблю. Ця жінка, як ніхто інший на планеті, добре вплинула на долю багатьох людей, тож вона заслуговує на кожне пенні, яке має… і навіть більше!
Тимчасом Опра розмовляла з акторкою Геллі Беррі. Вони обговорювали те, що Геллі щойно підписала один з найбільших контрактів із жінками в історії кіно – на 20 мільйонів доларів. Тоді Геллі сказала, що гроші її не обходять і вона боролася за цей велетенський контракт, щоб проторувати шлях іншим жінкам. Я почув власний скептичний голос: «Авжеж! Думаєш, усі глядачі цього шоу – ідіоти? Краще тобі взяти той шмат капусти та збільшити гонорар своєму піарнику. Це чи не найефектніша репліка, яку я коли-небудь чув».
Я відчував, як у мені накопичується негатив, і схаменувся саме вчасно, поки ця енергія не захопила мене. «Годі, годі, дякую, що поділився!» – заволав я до себе, щоб перекрити цей голос обурення.
Я не міг повірити. Ось я, містер «Думай як мільйонер», сиджу і зневажаю Геллі Беррі за ті гроші, які вона заробила. Я швидко все переграв і заверещав щосили: «Уперед, дівчинко! Ти смалиш! Вони надто дешево здихалися тебе, треба було вимагати тридцять мільйонів доларів! От розумниця. Ти неймовірна й заслуговуєш на це». Мені стало набагато краще.
Попри причини, через які вона хотіла мати ці гроші, проблема була не в ній, а в мені. Пам’ятайте, мій погляд не має жодного впливу на щастя чи достаток Геллі, але впливає на мої власні щастя й достаток. Ще пам’ятайте, що думки й погляди не бувають погані чи хороші, правильні або неправильні, коли вони виникають у вашій голові, але вони, безумовно, можуть додавати чи забирати сил у вашого щастя й успіху, з’явившись у вашому житті.
Щойно я відчув, як ця негативна енергія проходить крізь мене, спрацювала моя «спостережна» сигналізація, і я, як себе натренував, негайно нейтралізував цей негатив у своїй голові. Вам не потрібно бути ідеальними, щоб бути багатими, але ви мусите розпізнавати думки, що не додають сил вам чи іншим, і швидко переводити увагу на результативніші думки. Що більше ви вивчатимете цю книжку, то швидшим і простішим буде цей процес.
Мої добрі друзі Марк Віктор Гансен та Роберт Аллен у своїй видатній книжці «Мільйонер за хвилину» наводять доречну історію з книжки «Діамантові поля» Рассела Конвелла, написаної понад сто років тому.
Кажу вам, ви мусите розбагатіти, ваш обов’язок – розбагатіти. Скільки побожних братів кажуть мені: «Ти, християнський священику, витрачаєш свій час на подорожі країною, навчаючи молодих багатіти й шукати грошей?» Так, авжеж.
Вони кажуть: «Чи ж це не жахливо! Чому ти не проповідуєш Святого вчення, а натомість закликаєш заробляти гроші?» Тому що заробляти чесно – все одно, що проповідувати Святе вчення. Ось у чому причина. Ті, хто розбагатів, можуть бути чи не найчеснішими у вашій спільноті.
«О, – каже сьогодні один молодий чоловік, – мені все життя казали, що коли в людини є гроші, то вона нечесна, ница, зла й гідна зневаги». Мій друже, саме тому ти не маєш грошей – бо так ти думаєш про людей. Підвалини віри твоєї хибні. Я скажу прямо… дев’яносто вісім зі ста багатих чоловіків (і жінок) Америки – чесні. Саме тому вони заможні. Саме тому їм довірені такі гроші. Саме тому вони започатковують великі підприємства та знаходять чимало людей, що прагнуть працювати з ними.
Інший молодик каже: «Я іноді чую про тих, хто нечесно отримує мільйони доларів». Так, авжеж, чуєш, я так само. Однак насправді вони такі рідкісні, що газети постійно пишуть про них у новинах, аж поки не складеться таке враження, що всі заможні розбагатіли нечесно.
Друже мій, ти… повезеш мене…