Про любов для дітей - Ангеліна Кріхелі

— Навіщо ж витрачати чари, якщо у тебе в хаті скоріш за все є ложки?

Баба Яга змушена була погодитись. Повернувши руку у бік хати, «покликала» пальцем, і звідти струнким рядом повітрям пронеслися до підносу три красиві, але брудні срібні ложки.

Надя взяла одну з них і скривилася:

— Фі! Вона ж брудна!

— Бач що! — обурилася відьма.

Надя навіть трохи злякалася, що перестаралася, але вирішила йти до кінця, побачивши, що мітла довірливо поступово вибирається з-за спідниці чаклунки. Це додало дівчинці впевненості, і вона твердо заявила:

— Їх потрібно вимити.

— Ну так і вимий! — пирхнула відьма.

— Але вода тільки в чарівному колодязі є, — заперечив Кощій, який до цього часу спостерігав за їхнім спілкуванням мовчки, милуючись добродушністю, що проступає на обличчі Баби Яги. Вона прикрашала краще за будь-яке намисто.

— Вона як… — Яга задумливо почухала підборіддя. — Так цей, я просто, це я легко ... — примовляла вона, рухом рук витягаючи з колодязя відро води.

Відерце проскакало через двір, на ходу розбризкавши велику частину води, і зупинилося біля ніг старої, яка вже зібралася за допомогою чаклунства занурити ложки у відро.

— Е ні, Яга! — знову заперечила дівчинка. — Мене мама вчила перед їжею мити руки. Так що я, так і бути, тебе виручу і заодно з руками вимию ложки.

Яга вкотре здивувалася, але заперечувати не стала. І уважно спостерігала за тим, як дівчинка зручно вмостилася на коліна, завбачливо підгорнувши поділ сукні, щоб не забруднити його. Вона обережно занурила руки у воду, сполоснула їх і, помітивши брудну цятку на відрі, почала терти його. Відерце засміялося, стало підстрибувати на місці, посміюючись, наче його лоскотали. Дівчинка теж засміялася.

Але ще більше її втішило і розсмішило, коли осміліла чарівна мітла теж ніби ненароком підставила бочок, щоб і її відмили.