💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Оксана
Учора у 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Сайт україномовних книжок » » Захисник - Марко Кейк

Захисник - Марко Кейк

---
Захисник - Марко Кейк
Сторінок:1
Додано:27-12-2024, 03:00
0 0
Голосів: 0
Як бути, коли всі називають тебе не на ім'я? Іти світом, правди шукати... Коротке оповідання про маленького хлопчика, яке треба прочитати всім маленьким і великим хлопчикам. І не тільки.
Читаємо онлайн Захисник - Марко Кейк
Захисник

Жив-був хлопчик. Мама називала його Котигорошком, а йому не подобалося. І бабуся називала його Котигорошком, і навіть мамина сестра тітка Ярина. Тільки тато називав "тезком", а хлопчик не знав, хто це такий. А йому все цікаво було знати.

- Чому я Котигорошко? - запитав хлопчик у мами, а вона каже:

- Почекай, я вареники варю. Ось доварю - і розповім.

То він не став чекати, взяв свою булаву та й пішов світом відповідь шукати.

Ішов, ішов, зустрів дракона. Той лежав у затінку під кущем будяка і дрімав. Голова в нього, як не дивно, була одна, і взагалі він був більше схожий на корінь старої яблуні, що росла зразу за хатою, але хлопчик знав, що то дракон.

- Агов! - крикнув хлопчик і змахнув булавою. - Давай битися!

Змій відкрив очі, здивовано покліпав ними і спитав:

- Для чого?

- Бо всі мене називають Котигорошком, а мені не подобається!

- А мене всі називають змієм, і мені теж не подобається, - сказав дракон і позіхнув. - Але я не хочу битися.

Отакої. Котигорошко дуже здивувався і зацікавився. Він присів біля змія і пошепки попитав:

- А чому тебе так називають?

- Нууу... - змій задумався, погойдуючи хвостом, який був дуже схожий на китичку будякових квіток. - Можливо тому, що я схожий на змія. А насправді мене звуть Степан. Це означає "вінок", а я люблю квіти. Мені подобається. А це, часом, не тебе гукають?

З боку хати чулися тривожні голоси.

- Олесююю! - кричала мама.

- Лееесиииик! - гукала тітка Ярина.

- Не знаю. - сказав хлопчик. - Я ж не Лесик і не Олесь, я Котигорошко. Але треба йти. Мама обіцяла вареників з полуницею наварити. Як я не прийду - віддадуть тому Лесику, чого доброго. До побачення.

Змій Степан махнув хвостом і вклався знов дрімати. А хлопчик побіг до хати. Він недалеко від неї відійшов - яблуня і кущ будяка росли якраз там, де закінчувався паркан.

- Я тут! - гукнув хлопчик. Він біг по траві і високо тримав свою булаву, трохи схожу на стебло соняха. Мама підхопила його і пригорнула до себе, а тітка Ярина стояла поряд і гладила його по спині. Очі що в мами, що в тітки були злякані.

- Знайшли? - з хати вийшов тато з рушником у руках. Він тільки повернувся з роботи і вимив руки, щоб вечеряти. - Де ти був, тезко?

- Я дракона бачив. - повідомив хлопчик. - Не бійся, мама. він не злий, його звуть Степан, а це значить "вінок". Хіба бувають злі вінки? А чому в мене імені немає? Чому я то тезко, то Котигорошок?

- Ой, лелечки, як же немає, - мама вже не сумувала, а сміялася. Напевно, її розрадило повідомлення, що змій не страшний. - "Тезко" означає, що у вас з татом однакові імена. Ось тата як звуть?

- Олексієм.

- Так і ти в нас - Олексій. Лесь, Олесь. Лесик.

- А що це означає?

- Це означає "захисник". - серйозно сказав тато. - Ми з тобою захисники нашої родини, нашої хати, нашої землі.

- Так, так! - зрадів Олесь. Він згадав, що його так само і в садочку, і друзі кликали. - Я захисник! У мене і булава є. Ой...

Він подивився мамі під ноги, а там лежала стеблина соняха, лише трішки схожа на булаву.

- Мамо, а чому я Котигорошко?

- Бо коли малий був, то кругленький і гладенький вдався, бігав, як горошина котиться. - пояснила бабуся, яка теж вийшла на ґанок. - Ідіть їсти, вареники холонуть.

Тато взяв Олеся на руки і поніс до хати.

- То тепер я не маленький? - спитав хлопчик.

- Ні, тобі вже чотири роки, ти ось який великий. - тато підняв його високо-високо. - Тільки більше з двору сам не виходь, у мами спитай.

- Гаразд, тоді постав мене на землю, будь ласка. І навчи, як її захищати.

- Добре, синку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

Відгуки про книгу Захисник - Марко Кейк (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: