Казки моєї матінки Мотрі - Вадим Трусов

У великому лісі жив ведмедик на ім’я Бурко. Він був дуже добрим, але часто почувався самотнім, бо хотів знайти справжнього друга.

Одного дня, гуляючи біля озера, Бурко побачив маленьку рибку, яка плескалася у воді.

— Привіт, — сказав ведмедик. — Ти не проти скласти мені компанію?

— Я б із задоволенням, — відповіла рибка, випливаючи ближче. — Я завжди мріяла про друга на суші.

Вони почали спілкуватися, і Бурко розповів рибці про ліс, а вона — про підводний світ. Їхня дружба росла з кожним днем.

— Як добре мати такого друга, — сказав Бурко. — Ти завжди знаєш, як підняти мені настрій.

— І ти мені теж, — відповіла рибка. — Завдяки тобі, я дізналася стільки нового про світ поза водою.

Бурко вирішив побудувати для рибки невеликий басейн біля озера, щоб вони могли проводити більше часу разом.

— Це неймовірно! — вигукнула рибка, побачивши басейн. — Тепер, я можу бути поруч із тобою завжди.

Так вони проводили дні, граючись і відкриваючи для себе нові горизонти. Їхня дружба стала прикладом для всіх лісових мешканців.

Одного разу, коли рибка захворіла, Бурко знайшов лікарські трави і доглядав за нею до повного одужання.

— Ти справжній друг, — сказала рибка, вдячно посміхаючись. — Я б не впоралася без тебе.

З того дня їхня дружба стала ще міцнішою, і вони зрозуміли, що справжній друг завжди поруч, готовий допомогати та підтримувати.

Бурко та рибка жили щасливо, знаючи, що разом вони можуть подолати будь-які труднощі і завжди знайти радість у маленьких речах.