Швачка з іншого світу - Кучеренко Анна

 - Цікаво, і що ж далі? - пустотливо посміхнувшись, запитала я себе.

 Пройшла далі й побачила накритий на двох столик і палаючий камін. А біля каміна, спиною до мене, стоїть Люцій.

 - А ти непогано підготувався.

 Він обернувся, і я відразу ж зрозуміла свою помилку: це був не Люцифер - це був Аїд.

 - А мене на весілля запросиш? - втомлено запитав чоловік.

 Я була в шоці. Він змарнів і ніби постарів, чи що. Від того чоловіка, якого я бачила вперше, не залишилося й сліду.

- А що це з вами... - почала було я, але мої слова перервав гнівний голос батька:

 - Що ти тут забув? Я ж велів тобі більше не з'являтися…

 - Стоп! Значить так, вечір і так зіпсований, значить, дідусь буде з нами їсти. Що дивитеся? - звернулася я до прислуги. - Сервіруйте стіл на п'ять персон! Швидко!

 Усі забігали, як заведені. Маленький столик змінився на великий, і його спритно заставили різними стравами. Люцифер був сумним, а батько й Аїд мало не блискавки один в одного не метали.

 - Люцифер, сонечко, ти мені нічого запропонувати не хочеш? - проворкувала я янгольським голоском.

 Пробурчавши щось на кшталт "я собі це не так уявляв", він опустився на одне коліно.

 - Міфіко, я тебе кохаю і хочу жити поруч із тобою вічно. Чи зробиш ти мені честь, чи станеш ти моєю дружиною?

 Що ще я можу сказати тому, кого люблю?!

 - Ні. - На мене втупилися в німому подиві. - Ні, я не хочу вічність, я хочу тисячоліття. А чи вийду я за тебе... так, вийду.

 Люцифер усміхнувся і міцно обійняв мене, зарившись носом у моє волосся.