Загадка Химери - Буличов Кір

Близько, метрах у двадцяти від них, була якась куляста порожнина.

Тунель, що підводив до неї, закінчувався базальтовим люком. Вони розкрили його і опинилися всередині дивної сфери, вся поверхня якої складалася з гігантських стільників, закритих кришками. Втім, ні, деякі соти були відкриті. У них не було нічого.

— Як сонячні батареї, — сказав Крайтон. — Можливо, це енергоцентр?

— Та ні, все простіше, — утомлено відгукнувся Бауер. — Ми з тобою опинилися в полоні омани. Антропоморфної.

— Не зрозумів.

— Ми втовкмачили собі в голови, що зіткнулися з чужою цивілізацією. Високою...

Бауер підійшов до закритої комірки, підчепив кришку буром.

У комірці вони побачили метрову личинку. Бауер доторкнувся до її покриву, і личинка розсипалася на порох.

— От і все, — зітхнув Гліб.

Крайтон пригадав шматок "металу" в тунелі. Тепер було ясно, що це уламок покриву дорослої істоти — інопланетного хробака, мурахи? — що пробивала нескінченні ходи в своєму мурашнику...

— Ну що ж, — сказав Крайтон. — найнесподіваніший результат завжди кращий, аніж загадка. Аніж відсутність результату. Хай тепер учені розбираються в тому, що ми знайшли на Химері.

© ЮНЫЙ ТЕХНИК.— 1979.— № 9.

© ГЕНИК Віталій, переклад з російської, 2008.