Чому з любов'ю ти молилась... - Тютчев Федір

Чому з любов'ю ти молилась,
Що як святиню берегла,
З тим чорна заздрість не змирилась
І на поталу віддала.

Юрба ввійшла, юрба вломилась
У ніжну душу, мов у дім,
І почуттів ти застидилась,
Як таємниць, відкритих всім.

Якби душі незримі крила,
Шоб непомітно із грудей
Вона над натовпом злетіла
І врятувалась від людей!

Переклад: Грязнов Олександр Андрійович