Виходь за мене, милий - Міа Натан

Я відкриваю двері. (До речі, дуже необачно! Не робіть так, обов’язково запитайте “Хто?”) Там нікого не було. Тільки на килимку під дверима стояв абсолютно бомбезний величезний букет. Тут були всі мої найулюбленіші квіти: троянди, піони, піоновидні троянди, ще якісь квіточки, щодо назви яких у мене не має ні найменших припущень. Та ще й ці кольори! Всі ніжно: персикові, кремові, рожеві. Та просто білосніжні! Чудо! Просто чудо! 

Я нахилилась, щоб забрати це дивовижне видиво. Боковим зором помітила, як хтось швидко підіймається сходами. Якийсь високий чоловік  спортивної статури, одягнений у все темне, рухався у напрямку моєї квартири.