Викрадений рай  - Фредеріка Фома

 - Мала збоченка. - Регоче Звір, хапає мене за руку та веде в глиб лісу. 

Ще здалеку чую знайомий сміх. Й не можу повірити що це насправді.  Ми підходимо ближче, бачу покривало, на якому сидить Газ разом з моєю Улею.

 - Уля ? - Здивовано вигукую. Та підривається як тільки чує мій голос. Звір відразу відпускає мою руку, подумки ніби говорить, чого стоїш ? Ми починаємо бігти одна одній на зустріч. 

 - Ксана... - пищить подруга, ловить мене в обійми. 

 - Я така рада тебе бачити. - Це ніби сон. Боже я дійсно рада її бачити. Невже я повертаюсь у нормальне життя ?