💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Сучасний любовний роман » Більше позитиву - Аліна Шапошник (Аліса Кін)

Більше позитиву - Аліна Шапошник (Аліса Кін)

Читаємо онлайн Більше позитиву - Аліна Шапошник (Аліса Кін)
Розділ 8

Коли я вибігла на кухню, то перше, що я відчула, це ваблячий аромат кави. Дві чашки стояли на столі і з неймовірною силою притягували до себе. Значить, Гліб уже встиг зварити каву собі і, гадаю, мені. Я ледве відірвала погляд від чорного напою і відразу спитала:

 - Між нами ж нічого не було? - я схрестила позаду пальці, як у дитинстві, ніби це могло на щось вплинути.

 - Ні. - Гліб навіть не подивився на мене, продовжуючи розглядати продукти у холодильнику.

 - Значить було? - мене відразу кинуло у жар, і я відчула, як горить моє обличчя.

 - Ні, не було. Завжди плутаюся, як відповідати на такі питання, з «не», - він продовжив монотонним голосом.

 - А ти б хотіла? - він спокійно витягнув з холодильника тарілку з бутербродами і зараз наші погляди зустрілися. Я трохи заметушилася, але зібравшись з думками відповіла:

 - Що за питання? Звичайно, ж ні!

 - Ти не відразу відповіла «ні».

 - Я не очікувала такого питання, - я переступила з ноги на ногу, - Щодо сьогоднішньої ночі. Ти тепер будеш мене шантажувати?

Він зареготав, але заспокоївшись, продовжив:

 - Ні, навіщо ж. Ти сама вчора досить наламала дров.

 - Тепер зрозуміло, чому ти такий спокійний, - я примружила очі, стулила губи і пронизливо на нього подивилася, - Зітри вже цю єхидну посмішку зі свого обличчя. Яких ще дров?

 - Тоді слухай. Є дві новини: погана і дуже погана. З якою почати? - він дивився на мене пильним поглядом, а мені хотілося швидше про все дізнатися, хоч і знала, що швидше за все засмучусь ще більше. А коли надмірне вживання алкоголю призводило до чогось хорошого?

 - З поганої, - я засумнівалася, - Ні! З дуже поганої.

 - Ти вислала наше спільне фото Глібу, президенту студентського парламенту університету, замість мене.

Що я зробила?! Повний провал. Напевно, я забула, що підписала цього Гліба як «Скалка». Якщо врахувати, що цей хлопець мені подобається, це було не дуже хорошою ідеєю. Жахливо! Як я йому буду дивитися в очі? Так, якщо мислити більш позитивно, то він дізнався про моє існування, нехай і таким способом. Я зробила глибокий вдих і видих і постаралася якомога спокійніше відповісти Глібу, оскільки він чекав від мене негативної реакції:

 - Е... Фух, а то я вже такого надумала... - він подивився на мене і посміхнувся. зразу відвела погляд і не дала йому можливість себе підколоти, - А погана?

 - Також ти вислала наше спільне фото колишньому і написала, що я твій хлопець.

Тепер зрозуміло, чого колишній надіслав того листа, почуття власності спрацювало. А от з приводу Гліба шкода... тепер він взагалі не подивиться в мій бік. Таки наламала дров.

 - Ось тепер ти розумієш, що сама собі створюєш проблеми.

 - До зустрічі з тобою зі мною такого не відбувалося.

 - Так, звісно. Звинувачуй у всьому мене. Щоб трохи тебе підбадьорити, скажу, що я знаю про цукерки. Знаю, що ти не винна.

 - Дякую, полегшало.

 - Давай, швидко поїмо, а то тебе ще очікують розбірки з двома хлопцями.

 - Знаєш, не лізь у моє особисте життя! Сама розберуся у всьому. Краще зі своїм виріши щось, ділите з Глібом Яну.

 - Так, ми довго вибудовували стратегію, щоб всі у це повірили.

 - Повірили у що? - я присіла на стілець і взяла чашку з кавою.

 - У те, що між мною і Яною або між Яною і Глібом щось є.

 - Це ти зараз серйозно? - я навіть не встигла зробити ковток, поставила чашку, щоб випадково не розлити.

 - Так.

 - Але навіщо? - не те, щоб мені було це все цікаво, але все ж.

 - Яна мій друг, точніше подруга. Гліб теж її друг. Але ми з Глібом ніколи не були друзями. Яна зустріла хлопця, батьки у неї суворі, не дозволили з ним зустрічатися, ось вона попросила у мене допомоги. Але одного разу її батьки побачили мене з дівчиною, довелося швидко міняти стратегію і попросили Гліба допомогти.

- Ось це поворот!

 - Значить, дівчина у тебе все ж є.

 - Уже немає. Вона поїхала до іншого міста.

 - Це все мені нагадує події якогось серіалу, - я зробила ковток, потім ще, закрила очі і на мить уявила себе на березі моря, безлюдний пляж, теплий пісок, приємний подих вітру.

 - На жаль, це реальність, - голос Гліба повернув мене в тут і зараз.

Що ж, чужі таємниці зберігати вмію, але ось навіщо мені це треба було знати? Зайва інформація. Як же хотілося швидше піти, але Гліб так старався, не можна ж нешанобливо ставитися до гостинності.

* * *

Коли я повернулася додому, на мене дивилися дві пари зацікавлених очей. Трохи забарилася, чого вони раптом? Вони знають те, чого не знаю я?

 - Лера, ти так рано прокинулася. Куди ти ходила? - Маша почала допит, і це мене зовсім не порадувало.

Дівчата не помітили моєї відсутності вночі, тому мені не треба було вигадувати дурниць з приводу того, де я ночувала.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Більше позитиву - Аліна Шапошник (Аліса Кін) (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: