Емма - Джейн Остін

можливо, переконаність у її байдужості справила цей дуже природний і дуже бажаний ефект. Він був у піднесеному настрої, як завжди говірливий і смішливий; здавалося, йому було приємно поговорити про попередній візит і пригадати минулі події; видно було, що він збуджений. І не у Френковій незворушності побачила вона його відносну до себе байдужість — він не був незворушним, настрій у нього був явно на висоті; в ньому відчувалася якась непосидючість. Однак яким би веселим він не був, відчувалося, що йому від цієї веселості якось ніяково; але остаточно переконало її в правильності свого висновку те, що пробув він у них усього лише п'ятнадцять хвилин — і тут же поспішив геть, щоб устигнути зробити інші візити в Гайбері. «Дорогою він бачив на вулиці групу давніх знайомих — він не зупинився, тільки перекинувся словом, але припускає, що вони розчаруються, якщо він не зайде, тож як би йому не хотілося побути довше в Гартфілді, він усе одно мусить поспішати».

Вона не сумнівалася, що Френк уже менше її кохає, але і його збудженість, і той поспіх, із яким пішов від неї, свідчили скоріш про те, що він іще не зовсім вилікувався від кохання. Емма схильна була думати, що з його боку це означало острах перед поверненням сильних почуттів і розсудливу рішучість не ввіряти їй себе на тривалий час.

За десять днів це був єдиний візит, що ним удостоїв їх Френк Черчілль. У нього часто з'являлася надія на приїзд, він часто мав намір приїхати, але йому завжди не давали цього зробити. Його тітка казала, що не витримає його відсутності. Принаймні так він розповідав у Рендоллзі. Якщо був цілком щирим, якщо дійсно намагався приїхати, то слід було визнати, що переїзд місіс Черчілль до Лондона ніяк не посприяв вилікуванню тих її болячок, що полягали в примхливості та дратівливості. Те, що вона дійсно нездужала, було цілком очевидним; у Рендоллзі він заявив, що повністю в цьому переконаний. Хоча багато чого могло існувати лише в її уяві, Френк, згадуючи минуле, не мав сумнівів, що здоров'я його тітки в гіршому стані, ніж півроку тому. Він був певен, що причину цього погіршення можна усунути шляхом ретельного догляду та прийому ліків і що їй судилося принаймні прожити ще багато років, але не поділяв батькових підозр щодо повної надуманості її болячок і його впевненості в тому, що місіс Черчілль є такою ж здоровою, як і раніше.

Незабаром виявилося, що Лондон не є для неї підходящим місцем. Його гамірливість була для неї нестерпною, він постійно діяв їй на нерви і змушував страждати. Тож по закінченні десятиденного перебування в місті племінник місіс Черчілль у листі до Рендоллза сповістив про переміну плану. Вони збиралися негайно виїхати до Річмонда. Місіс Черчілль порекомендували кваліфіковані послуги відомого там лікаря, крім того, це місце приваблювало її і з інших причин. Уже було найнято мебльований будинок у зручному місці, тож очікувалося, що ця переміна буде дуже сприятливою.

Еммі розповідали, що Френк повідомляв про ці приготування з величезним ентузіазмом, і здавалося, що його надзвичайно тішила щаслива перспектива провести два місяці в такій безпосередній близькості до своїх численних добрих друзів — бо будинок орендували на травень і червень. Тож їй сказали, що у своїх листах він висловлював свою тверду переконаність у частих зустрічах у недалекому майбутньому, можливо, навіть таких частих, як йому того хотітиметься.

Емма бачила, як містер Вестон ставився до цих радісних розрахунків. Він вважав її причиною тієї радості, яку очікував од запланованих зустрічей його син. Вона ж сподівалася, що це не так. Прийдешні два місяці мали виявити істину.

Те, що містер Вестон почувався щасливим, сумнівів не викликало. Він був просто в захваті. Кращої обставини йому годі було й бажати. Тепер Френк дійсно буде поруч. Що таке дев'ять миль для молодого чоловіка? Година, щоб доїхати. Він завжди зможе навідуватися. У цьому відношенні різниця у відстані між Річмондом і Лондоном означала різницю між можливістю бачити Френка завжди і неможливістю бачити його взагалі.

Шістнадцять миль — ні, вісімнадцять, бо до Манчестер-стрит якраз буде всі вісімнадцять — це перешкода серйозна. Якщо колись він зможе вибратися, то на приїзд і повернення піде цілий день. Його перебування в Лондоні не міняло справи: з таким же успіхом він міг перебувати в Енскумі; відстань же до Річмонда забезпечувала легку можливість спілкування. Це не те що ближче, це — майже поруч.

Цей переїзд зробив цілком реальною одну добру справу — бал в «Краун Інн». Про нього ніколи не забували, хоча швидко дійшли висновку, що спроби визначити точний день проведення — то є марна трата часу. Однак тепер цей бал мав відбутися неодмінно; всі приготування до нього було поновлено. Негайно після переїзду Черчіллів до Річмонда Френк написав кілька рядків, повідомляючи, що тітка почувається вже достатньо добре, щоб витримати його відсутність, і що в будь-який зазначений час він зможе приїхати до них на добу. Це спонукало їх назвати максимально ранню дату проведення.

Бал, що його збирався дати містер Вестон, набув цілком реальних обрисів. Гайберійську молодь відділяло від веселощів усього лише декілька днів.

Містер Вудхаус більше не опирався. Весна посприяла тому, що він почав із меншим острахом ставитися до прийдешньої події. У всьому і для всього травень є кращим за лютий. Було досягнуто домовленості з місіс Бейтс, що вона проведе вечір у Гартфілді, Джеймса належним чином попередили, і тепер містер Вудхаус життєрадісно сподівався, що і з любим карапузом Генрі, і з любим карапузом Джоном нічого не станеться за той час, поки Емми не буде вдома.

Розділ 2

Жодного нового негаразду, який міг би відвернути запланований бал, не трапилося. Цей день наблизився, цей день настав; ранок минув у дещо напруженому очікуванні, а потім перед обідом до Рендоллза прибув Френк Черчілль власною персоною, тож усе влаштувалось остаточно.

Вони з Еммою ще не встигли зустрітися вдруге. Приміщенню в «Крауні» якраз і судилося стати свідком такої зустрічі; але це мало бути щось більше, ніж звичайна зустріч серед натовпу людей. Містер Вестон із таким жаром благав її прибути раніше, по можливості — відразу ж після них, щоб можна було спитатись її думки про підходящість і зручність приміщень ще до того, як прибудуть інші люди, що вона не могла йому відмовити, і тому мусила провести декілька неквапних хвилин у товаристві молодого чоловіка. З собою Емма мала взяти Гаррієт; до «Краун