Павлiк Морозов - Олександр Сергійович Подерв'янський
Всі піонери на чолі з Павліком, не вагаючись ні хвильки, роблять вперед три кроки з криком.
Піонери.
Можна я?
Пророк Микола.
Павлуша – старшенький, то йому й душити,
Бо жізнь свою потрібно так прожити,
Шоб соромно не було за роки,
Шо прожив ти їх так, як підарас паскудний.
Кінчай скоріш спектакль цей вельми нудний!
Павлуша з насолодою душить батька його ж бородою. Він пхає и Савві в рота і закручує вузлом. Піонери під час акції б'ють в барабани. Зробивши справу, Павлік підходить до пророка Миколи і робить піонерський салют Два піонери пов'язують пророку піонерський галстук.
Пророк Микола.
Піонери, душити жадних підарасів будьте готові!
Піонери.
Завжди готові!
З лісу з'являється Пєлагєя Нилівна з генералом Власовим і Філіном. Всі падають на коліна, побачивши храм.
Філін.
Це храм святий, він вийшов із болота!..
До нас, мерзенних, він прийшов, як совість
Приходить уночі до уркагана.
І той прокинеться, заплаче і об стіну
Ударить головою, штукатурку
Обіб'є лобом, долбойоб смердючий.
Не буде більше пиздити бабусь
Сокирою, ширятись ефєдріном
І ґвалтувати в зоні пєтухів,
А піде в монастир і стане діток
Учити слову божому. Я теж
Покину їсти гризунів і пташок,
Хуйове це шпигунство я полишу,
Воздєлувати буду вінограднік
У поті своєї совиной морди,
І жить не по брехні, як вчитель бородатий
Учив нас – юних і прищавих нігілістів.
Генерал Власов.
Майн лібер Совушка, переворот відбувся
В моїй душі! З тобою разом будем,
Як дві свині, гребтись на полі, гроші
Ми роздаватимем бабусям і калікам,
Нехай вони поїдуть в Монте-Карло
І грають там в рулетку, нам не шкода!
З дітсадочка візьмем сиріт і заберем котів
Із інститута научного, де з них здирають шкіру
І роблять зомбі аспіранти п'яні…
Власов. як і філін, пада на коліна.
Пєлагєя Нилівна.
А я куди?
Генерал Власов.
Блядєй з собою ми не беремо.
Нема чого тобі робити з козаками
І в гріх вводити нас. Іди в сім'ю
І більше не гріши з воєнними! Молись
І чоловіку смирно догоджай,
Із бороди йому вичісуй мандавошки,
Терпи його тортури п'яні, ноги
Йому цілуй, шоб він тебе простив.
З тобою тіки можем ми дебілів
Робити, ти стара для цих розваг…
Іди з очей, розпусна Мєссаліна!
Пєлагєя Нилівна.
Шпигун німецький, шоб сказився ти!
Канаріс щастобі не допоможе,
Він в світлім кабінеті у гестапо
Зажав у дверях яйця комуністів
І сьорбає какао, прислухаясь
Із насолодою до їхніх завивань.
Тобі піздєц! Гей, піонери юні,
Біжить сюда, я шпигуна спіймала!
Пєлагєя хапає генерала власова, Філін обережненько ховається за сосною.
Філін.
Цих хлопців пацаватих знаю я.
вони природи рідної не люблять,
ні фауни, ні флори, ні пташок,
А люблять тіки пляшки і гандони,
І ще консервні банки, фотографії
Паскудні із «Плєйбоя».
Піонери хапають генерала і підводять до Павліка Морозова, який сидить на піонерському барабані в позі Бонапарта.
Павлік Морозов.
Ну шо, спіймався? То кажи тепер,
Хто вербував тебе, де штаб, ключі від шифру,
Явки, ставки, уся твоя шпигунська поїбєнь?
Генерал Власов.
Простіть мені, дітдомівські сирітки,
Коти бездомні, мені вибачайте!
Я грішно жив, їбався я з жінками,
Утричі старшими за мене, і з совою
Я жирною дружив, плодив дебілів,
Таких страшних, шо навіть в Голлівуді
У фільмах жахів таких нема. Я не скажу нічого
Тобі, байстрюк поганий! Хай живе
Манштейн, Гудеріан і рідний Гітлер,
Фашистська батьківщина хай цвіте!!!
Генерал Власов мужньо харкає Павліку в пику.
Павлік Морозов.
