Я обслуговував англійського короля - Богуміл Грабал

Історію появи роману Грабал описав не раз. Задля ілюстрації можна навести уривок з його виступу у Стенфордеькому університеті 25 квітня 1989 року:

«Там акумульовано людську балачку, яку я завше любив і люблю досі, тому можна сказати, що течія моєї балачки і мого писання тісно пов’язана з кнайпою і ресторанами, але зазвичай більше з кнайпою.

З моєю дружиною, яку кликали Піпсі, я познайомився, коли вона працювала офіціянткою, а потім касиркою в готелі „Париж“. Я ходив її зустрічати, вона завше сиділа на кухні і все, що там на кухні відбувалося, переходило через її касу. Ми прожили двадцять п’ять років. Дружина була спочатку в готелі „Париж“, а потім продавала курчат у готелі „Палас“. Отже, я був у постійному контакті з ресторанним життям, тож з усім тим, що я описав, особисто зіткнувся. Моїм великим приятелем був пан Ваніта, корчмар, який вивчився в готелі „Париж“, і я отак ще з юнацького віку, відколи почав учащати до кнайп у маленьких містечках, а потім і з дружиною до ресторації, а потім і до празьких кнайп, до „Тигра“, до „Коцура“, до „Пінкаса“, то за ту гурму літ збагатився безліччю цікавих історій, пригод, а особливо різних дрібних деталей. Якось, зайшовши на пиво в готельчик „Синя зірка“, я познайомився з тамтешнім метрдотелем, і він оповів мені, як починав. А він починав як піколик, продаючи сосиски на вокзалі, а я, прийшовши додому вночі, ліг спати, а вранці та його історія, то так, якби стукнути китайську вазу, тріщинка побіжить-побіжить і ваза розколеться, отак мене стукнуло у тій „Синій зірці“, я сів за машинку й почав писати, і коли написав перші десять сторінок, вони викликали в мене дальші й подальші асоціації, і це так мене захопило, що я писав безупинно, ніхто до мене тоді не заходив, і я писав цілих вісімнадцять днів, а за вісімнадцять днів усе було готове. Усе це дуже просто. Мусите тільки мати велетенський запас матеріалу, щоб вам не забракло, щоб ви могли те все зліпити докупи і перетворити на літературу».

Юрій Винничук

Примітки

1

Піколик — від італійського ріссоlо (малий), на терені колишньої Австро-Угорщини так називали офіціанта на побігеньках, що розносив у кошику легку закуску й цигарки.

2

Шпарагус — аспарагус.

3

Моровий стовп — стовп, який ставили у європейських містах на пам'ять про моровицю, чуму або холеру.

4

Йо-йо — іграшка, що піднімається і опускається на ниточці.

5

Дяболло — різновид йо-йо. В Галичині цю забавку називали «чортик».

6

Тузінь — те саме, що й дюжина.

7

Мушкатіль — заморські або, як тоді казали, колоніальні товари — приправи, чай, кава, коріння тощо.

8

Флячки — потрухи.

9

Бузя — ротик.

10

Бідермаєр — напрям у німецькому й австрійському мистецтві, дістав свою назву від вигаданого прізвища німецького обивателя, стиль інтимності й домашнього затишку.

11

Цю самогонку пити не можна! (Спотворене нім.).

12

Цю курку, як і це шампанське, ні пити, ні їсти не можна! (Спотвор. нім.).

13

Град — історична частина давніх міст, переважно оточена фортечним муром.

14

Букшпан — самшит.

15

Фербель — гра в карти.

16

«Сокіл» — Сокільський рух виник 1862 р. у Празі з метою поширення не тільки фізкультури, а й пробудження національної свідомості. За прикладом чехів, інші слов'янські народи теж перейняли сокільську ідею, засновуючи свої організації. 1894 року постало українське спортивне товариство у Львові, а 1909-го — у Києві.

17

За Мюнхенською угодою 1938 року, від Чехії була від'єднана і передана фашистській Німеччині Судетська область.

18

Мається на увазі «Священна Римська імперія» (962–1806, з кінця XV ст. вона називалася «Священна Римська імперія німецької нації», до неї входила і Чехія. Гітлер заявив, що хоче відродити «тисячолітній рейх».

19

Тут і далі Грабал обігрує чеське «дитя» і німецьке звучання прізвища героя.

20

Спільними зусиллями (лат.).

21

Пане Дітіє, що сталося?.. (нім.).

22

«Вище прапор, тісніше ряди» — марш штурмовиків (нім.).

23

Цими словами починається чеський національний гімн.

24

Вальгалла — у німецькій міфології палац бога Одина, куди після смерті потрапляють загиблі в битвах воїни і де вони продовжують попереднє героїчне життя.

25

Генісаретське озеро — біблійна назва Тівер'ядського озера, через яке протікає річка Йордан.

26

Артур Відьям Теддер (1890–1967) — британський маршал авіації.

27

Бівой — богатир, герой чеських легенд.

28

Панкрац — в'язниця у Празі.

29

Дірндл — німецьке національне жіноче вбрання зі строкатої тканини.

30

1942 року учасники Опору збили Гейдріха, «імперського протектора Богемії і Моравії».

31

Йдеться про закон, за яким усі, хто співпрацював з нацистами, мали відбути покарання.

32

Баррандов — пагорб на околиці Праги, де розташовані вілли, чимало з яких побудував батько президента Чехії Вацлава Гавела, там також знаходиться однойменна кіностудія і найрозкішніший у Празі ресторан.

33

У лютому 1948 року в Чехословаччині на виборах під чуйною опікою Красной армії перемогли комуністи і розпочали націоналізацію.

34

Саулові, гонителю християн, по дорозі в Дамаск явився Ісус Христос. Саул прозрів, прийняв християнство і став відомий як апостол Павло.

35

Піпа — помпа з краником у пивній діжці.