Saint Porno. Історія про кіно і тіло - Богдан Логвиненко
Четверте — це серйозний поштовх до подорожей. Раніше я постійно думала про те, що от-от поїду в Європу і буду зніматися там. Мріяла про це.
П’яте — величезна кількість позитивних моментів і спогадів. Іноді, я прокидаюся вранці після останньої зйомки, лежу в ліжку і сміюся з якихось ситуацій і діалогів, що сталися місяць тому. Просто згадую, як це було там — на знімальному майданчику.
Шосте, і це, можливо, звучатиме пафосно, — це гордість перед нащадками. Я усвідомлюю, що живу в переломний час, коли частина світу застрягла у Середньовіччі, а інша — вже далеко попереду. Але ми усі бачимо, куди йдуть ті, що попереду, куди котиться цей світ і якщо наші пращури вдягали довгі сукні, які мали закривати кісточки, то онуки вже спокійно викладатимуть свої селфпорно на власних сторінках. Можливо, це мене надихає.
Сьоме — це мотивує на здоровий спосіб життя. Перед зйомками не вдасться добре попоїсти, а я страшенно люблю об’їдатися. Але маєш обирати — або смаколики, або зйомки. Для зйомок треба підтримувати добру фізичну форму. Зйомки дуже мотивують, там усі ходять у спортзал, на йогу, бігають, усі за своєю формою стежать.
Восьме — легкі гроші і красиве життя. Це приємний бонус. Проживання на віллах біля моря, в апартаментах у центрі європейських столиць, басейни, джакузі, запрошені шеф-кухарі — італійці. В мене є чарівна картка, на яку я кладу гроші, яка дозволяє мені подорожувати, щось робити, одягатися. Я не знаю, скільки в мене зараз грошей, навіть приблизно. Забула підключити онлайн- банкінг. Але я знаю, що вони є і я ними можу скористатися в будь-який момент.
Дев’яте — незалежність від того, якої про мене думки оточення. Я дівчинка-відмінниця, мені завжди хотілося робити тільки те, чого оточення насправді від мене чекало. Я знімаюсь у порно, і це дозволяє мені й поза зйомками робити те, що я хочу, а не те, чого від мене очікують.
Десяте — моя професія дає можливість знаходити своїх людей не лише на знімальному майданчику. Дуже легко стало прогнати від себе не свою людину. Досить тільки сказати: «Дорогий, я знімаюсь у порно» — і вони самі зливаються. Це дуже добре сито, крізь яке проходять лише найкращі — для мене — люди. Я просто кажу, що знімаюсь у порно, і все стає зрозуміло.
Одинадцяте — я просто люблю хороший секс. І це одночасно і перше, і останнє. Бо хороший секс, як і всі перераховані тут пункти, може бути як із порнокар’єрою, так і без неї. З одного боку, зйомки — не обов’язкові для цього, в мене і так є безліч способів мати хороший секс, хоч час від часу і трапляються ці цнотливі дорослі чуваки, яких до мене тягне рівно так само, як і мене до них. Крім того, секс, що буває на знімальному майданчику, рідко переростає у щось, хоча є люди, які знайшли своє велике кохання саме на зйомках.
Чому я не люблю порно?Більшість речей, через які я не люблю порно, насправді напряму з ним не дуже пов’язані. Думаю, те, за що я не люблю його, взагалі стосується не порно, а нашого суспільства.
Перше — це те, що зазвичай називається «догляд за собою», а я називаю безглуздим середньовічним катуванням. Епіляція тобто. Правда, це дивно, що коли ти в одному приміщенні з невідомими людьми, тобі світять в очі величезними прожекторами і ти займаєшся з красивим молодим хлопцем сексом — це суспільство трактує як щось огидне, принизливе, брудне. А коли ти йдеш на епіляцію, ти так само роздягаєшся перед незнайомою людиною в холодному кабінеті з яскравим світлом в очі, буквально розсуваєш перед нею ноги, а вона тобі робить дуже, дуже боляче, так, що іноді не виходить стримувати крики, ще і платиш за це гроші — і все це не має ні сенсу, ні користі, — то це вважається обов’язковою щомісячною процедурою, бо інакше ти «не поважаєш себе». Звичайно, ті, хто любить про це філософствувати, жодного разу це не пробували, а не завадило б для загального розвитку.
Але, будьмо реалістами, епіляції від більшості жінок вимагає не порно — там останнім часом навіть популярна «натуральність», — а суспільні норми. Часто ти чув про чоловіків, які не пішли на побачення, тому що їх майстер епіляції захворів і відмінив сеанс? А в жіночому середовищі такі історії гуляють всюди, нав’язливо натякаючи, що інакше неприпустимо і нема епіляції = нема сексу, стосунків, тебе ніхто не полюбить такою, яка ти є, поки ти не пройдеш це пекельне коло. Тож, як я і казала, порно тут ні до чого. Просто, скоріш за все, суспільство від мене не дочекалось би таких жертв, якби не зйомки. Більше того — саме через зйомки я прийшла до цього.
Друге. В Європі треба прокидатись на зйомки дуже рано. Я надто сова, і для мене це просто нестерпно. Але знову ж таки, порно — не щоденна робота в офісі. Населення цієї планети прокидається за розкладом, але більшість ненавидить свою роботу й отримує за неї копійки. Як на мене, це одне з найгірших насильств в законі над людським тілом. Та і взагалі, як писав Андрухович: «Нас не повинні зривати вранці будильники...»
