Зірки Егера - Геза Гардоні

Натиск ворога на фортецю був такий запеклий, що в декого із захисників не витримали нерви. Серед егерців раптом виявився зрадник. То був командир загону найманців, яких прислало місто Кошіце, лейтенант Гегедюш. Виявивши слабодухість, дбаючи тільки про свою шкуру, він увійшов у контакт з турками і мав намір впустити їх у замок через підземний хід.

Кульмінацією твору є останній день облоги. Ворог робить відчайдушну спробу зламати героїчний опір захисників замку. Тепер у бою нарівні з чоловіками змушені брати участь і жінки, всі, хто перебував тоді на території замку. Егерські жінки продемонстрували справжні чудеса героїзму, уславившись своїм подвигом на віки. Їхня допомога відіграла вирішальну роль, переломила хід бою. Турки змушені були і цього разу відступити, повністю відмовившись від наміру оволодіти фортецею.

Не можна не відчути щирого захоплення письменника героїзмом своїх персонажів, його палкої любові до рідного народу. Гардоні переслідував конкретну мету, прагнучи передати наступним поколінням уроки минулого. Важкою ціною дісталася перемога. Триста оборонців віддали життя за Егерську фортецю. Загинув старий Цецеї, важко поранений Іштван Добо — без сумніву, один з кращих образів роману. На його плечі лягла вся турбота по організації оборони і найбільша відповідальність за долі людей. Його мужність, відданість інтересам батьківщини служать прикладом для наслідування. Під час облоги Егерської фортеці найповніше виявляються його прекрасні якості здібного, сміливого командира. Бити ворога сміливо і нещадно, вірно служити інтересам батьківщини до останнього подиху — ось принципи, якими керується Добо. Цього він вимагає і від своїх підлеглих.

Читаючи роман «Зірки Егера», мимоволі відчуваєш себе учасником зображуваних подій, настільки колоритними є описи місця подій, навколишньої природи. Справжню насолоду дає соковита, глибоко народна мова твору. Автор демонструє грунтовне знання тогочасної зброї, вбрання, предметів побуту. Та насамперед роман приваблює своєю цікавою фабулою, безліччю пригод, динамічністю сюжету. При цьому, що особливо цінно, Гардоні так здатен задовольнити спрагу пригод, властиву молодому читачеві, що залишає багато чого й на долю вищих запитів. Їх задовольняють насамперед герої письменника, їхня поведінка і вчинки. Здебільшого це люди яскраві, незвичайні, для яких притаманні такі риси, як любов до вітчизни, життєва активність, вірність і благородство, сила духу і мужність, уміння поставити служіння високим цілям вище власних інтересів. Якщо до цього додати, що Гардоні писав просто і дохідливо, яскравою і багатою мовою, то стане зрозуміла популярність його роману і в самій Угорщині, і за її межами.

Іван МЕГЕЛА

3 1526 р. до кінця XVII ст. не стихала боротьба між турками й Австрією за право володіти Угорщиною. Після поразки під Мохачем (1526 р.) частина угорського дворянства проголосила Яноша Запої королем Угорщини. За час володарювання Запої частина Угорщини була захоплена австрійським ерцгерцогом Фердінандом І, друга частина — турецьким султаном. У боротьбі з Австрією Запої спирався на турків.

Дожа Дьєрдь (1475—1514) — вождь селянського повстання в Угорщині 1514 року. У війнах з Туреччиною виявив себе талановитим полководцем. У квітні 1514 р. був призначений головнокомандуючим народного ополчення, яке було створено для участі в хрестовому поході проти турків і складалося переважно з селян. Згодом селяни підняли антифеодальне повстання. Після трьох місяців успішних дій селянська армія була розбита 15 червня 1514 року під Тсмешваром сильним дворянським військом, повстання було придушене, а сам Дожа страчений після страшних тортур.

Акинджі — кінне військо в турецькій армії.

Асаби — піше військо в турецькій армії, озброєне списами.

Яничари — турецька регулярна піхота. Корпус яничарів комплектувався в значній мірі з християнських хлопчиків, захоплених у полон, куплених або взятих шляхом «дитячого чи кровного податку» з християнського населення Османської імперії. Яничари складали привілейовану частину турецького війська. Були відомі своєю жорстокістю і грабіжництвом.

Море Ласло — угорський дворянин. Відомий своєю жорстокістю під час придушення селянського повстання Дожі. Брав участь у битві під Мохачем. Згодом перейшов на бік Габсбургів, зажив собі слави розбійника і грабіжника.

Монах Дьєрдь (1482—1551) — угорський державний діяч, кардинал.

Боротьба угорців за визволення з-під гніту Габсбургів перепліталася з релігійною боротьбою проти католицизму. Протестантизм, який поширився в Угорщині, перейняли