комісії запропонував одному з членів визирнути надвір, чи там, бува, не з’явилися виборці, але тицьнулися носами у двері, які зачинив вітер, і повернули назад, протестуючи, що коли вибори відкладено, то принаймні члени виборчої комісії мусили мати делікатність попередити населення по радіо та по телебаченню, які й призначені для того, щоб передавати інформацію. Проте секретар заперечив. Усім відомо, що коли двері зачиняються під натиском вітру, то вони ляскають так, ніби їх штовхнули тридцять тисяч демонів, а тут нічого не було чути. Член комісії завагався, йти йому чи не йти, але голова наполягав, Іди, хлопче, зроби мені ласку, але не потрапляй під дощ. Двері були відчинені і твердо підперті. Член комісії вистромив голову назовні, йому вистачило однієї миті, щоб подивитися праворуч і ліворуч, а потім прибрати її назад, мокру-мокрісіньку, ніби вона щойно побувала під душем. Він хотів повестися, як сумлінний виборець, принести приємність голові своєї комісії і, будучи покликаний уперше виконати свій обов’язок, хотів, щоб його похвалили за швидкість і ефективність послуги, яку він виконав, бо не виключено, що з часом і досвідом коли-небудь настане день, коли він сам очолить виборчу комісію, бо небеса провидіння можуть підкинути тебе й вище, і це нікого не здивує. Коли він повернувся до зали, голова комісії, водночас засмутившись і розвеселившись, вигукнув, Чоловіче, не обов’язково було вистромлятися під зливу, Пусте, пане голово, сказав член комісії, витираючи собі підборіддя рукавом куртки, Тобі пощастило когось побачити, Там, куди міг досягти мій погляд, я не побачив нікогісінько, вулиця була схожа на водяну пустелю. Голова комісії підвівся, ступив кілька нерішучих кроків поблизу від столу, підійшов до кімнати голосування, зазирнув досередини й повернувся. Делегат від партії центру розтулив рота, аби нагадати про свій прогноз про те, що злива значно понизить явку виборців, делегат від партії правих знову висловив заспокійливу думку, що виборці мають попереду цілий день і, либонь, вирішили дочекатися, коли злива закінчиться. Делегат від партії лівих знову вирішив промовчати, подумавши, що було б недоречно застосувати ту фразу, яка не встигла вилетіти йому з рота в ту мить, коли заступник голови комісії вдерся до зали, Чотири жалюгідні краплі води, які впали з неба, неспроможні залякати виборців, які голосуватимуть за мою партію. Секретар, на якого всі подивилися, вирішив обмежитися порадою практичного характеру, Гадаю, доцільно буде зателефонувати зараз у міністерство й попросити інформацію про те, як відбуваються вибори тут і в решті країни, нам треба знати, чи цей занепад громадянської енергії має загальний характер, чи ми єдині, до кого виборці не квапляться зі своїми голосами. Делегат від партії правих обурено підхопився на ноги, Вимагаю негайно занести до протоколу мій протест як представника від партії правих проти застосування нешанобливих термінів і проти неприпустимого зневажливого тону, який пан секретар щойно застосував до виборців, що становлять опору нашої демократії, без яких тиранія, одна з тих, які існують у світі і яких досі так багато, заволоділа б нашою батьківщиною. Секретар стенув плечима й запитав, звертаючись до голови комісії, Пане голово, я взяв до уваги зауваження пана делегата від правих партій, Я гадаю, не треба надавати йому такого великого значення, адже всі ми перебуваємо тепер у стані нервозності, розгубленості, усі ми вибиті з рівноваги, й усім відомо, що в такому стані духу можна сказати й те, чого ми насправді не думаємо, я переконаний, що пан секретар не хотів нікого образити, адже він також виборець, свідомий своєї відповідальності, й доказом цьому є той факт, що він, як і всі ми, прийшов, попри негоду, туди, куди покликав його обов’язок, але ця його щира переконаність не перешкодить мені попросити пана секретаря пильно виконувати доручену йому місію, утримуючись від будь-яких коментарів, що можуть образити особисті чи політичні погляди присутніх тут осіб. Делегат від правих партій зробив скупий жест, що його голова комісії волів витлумачити як знак згоди, й конфлікт не виник, чому також неабияк посприяв представник центру, нагадавши про пропозицію секретаря, А й справді, докинув він, ми тут перебуваємо, наче мореплавці, які зазнали кораблетрощі посеред океану, без вітрил і без компаса, без щогли й без весел, і без пального в баку, Ви маєте слушність, сказав голова комісії, зараз я сконтактуюся з міністерством. На далекому столі стояв телефон і туди він попрямував із купою інструкцій, які передали йому кілька днів тому й де були разом з іншими корисними відомостями телефонні номери міністерства внутрішніх справ.
Розмова була короткою, Говорить голова виборчої комісії номер чотирнадцять, я дуже стурбований, тут відбувається щось надзвичайно дивне, досі не прийшов голосувати жоден виборець, ось уже більше години, як ми відчинені, й тут не з’явилося жодної душі, жодного виборця, звичайно, на погоду влада ніяк не може вплинути, злива, вітер, повені, так, пане, ми зберігаємо спокій, це само собою зрозуміло, для цього ми тут і поставлені, нема чого й говорити. Від цієї миті голова виборчої комісії якщо й брав участь у розмові, то лише кількома кивками голови, завжди згідливими, кількома вигуками, відразу придушуваними, й тричі або чотири рази намагався розпочати фразу, якої жодного разу не закінчив. Коли він поклав слухавку, то подивився на своїх колег, які сиділи за столом, але насправді він їх не побачив, він побачив лише краєвид, стулений із порожніх кімнат, чистих реєстраційних книг, із головами комісій та секретарями, що перебували в очікуванні, делегатами від партій, що обмінювалися розгубленими поглядами, міркуючи, хто в цій ситуації виграє, а хто програє, й одним із членів виборчої комісії, змоклого й послужливого, який повертався від дверей і повідомляв, що він нікого не побачив. Що вам відповіли з міністерства, запитав делегат від партій центру, Вони не знають що думати, цілком природно, що негода втримує багатьох людей удома, але вони неспроможні пояснити, чому в усьому місті відбувається те саме, що й тут, Але що таки вам сказали конкретно, наполягав делегат під правих партій, Вони сказали, що до кількох виборчих дільниць виборці прийшли, але в дуже малій кількості, так ніколи ще не бувало, А як у решті країни, поцікавився представник партій лівого крила, адже дощ іде не тільки в столиці, Саме це й збиває з пантелику, є такі місця, де ллє не менше, ніж тут, але люди там приходять голосувати, зазвичай їх приходить більше в тих регіонах, де погода добра, й до того ж метеослужба повідомляє, що на кінець ранку злива закінчиться. А може, й не закінчиться,
