Ігри долі - Іванна Боразан
Весілля святкувалося без жодного пафосу так, ніби жениться не міліонер, а звичайнісінький український парубок. Тут тобі й танці молодої пари з гостями, і веселі ігри, в яких наречені брали участь. Перший весільний танець наших молодят, а потім і танець нареченого з тещею, який добряче розвеселив весільних гостей.
Ось уже і за дванадцяту. Час нареченої прощатися з дівоцтвом. Останній танець нареченого й нареченої у білій фаті… ще кілька ПА і наречена усядеться на весільному стільці, на якому височіє велика вишита подушка, за давньою українською традицією. Але в нашому випадку фату з голови нареченої буде знімати не мати нареченого, а він сам.
Обережно знявши фату, Ніколас надягнув на голову своєї дружини білу хустину — символ того, що вона вже заміжня жінка.
Потім — танці незаміжніх дівчат під фатою. І останній весільний акцент — кидання нареченою весільного букета. І хто б сумнівався? Зловила його Оксана. Море сміху і гучних аплодисментів, а також легеньке підморгування дружби, яке адресоване було Оксані. Знову сміх і думки, що, можливо, скоро вони гулятимуть ще на одному весіллі.
Перша шлюбна ніч…. Що може бути прекрасніше і чистіше, ніж це. Якщо, звичайно, це і перша ніч кохання. У нашої молодої пари так і є, хоч би як це парадоксально не звучало. Знаменитий на цілий світ ловелас жодного разу не кохався зі своєю теперішньою дружиною. Не те, щоб Ніколас Харт вважав Аню сексуально непривабливою, скоріше навпаки, інакше він би з нею не одружився. Просто з нею було так цікаво і легко тільки спілкуватися, що всі сексуальні потяги відходили на задній план. Навіть у моменти, коли Ніку здавалося, що йому ось-ось увірветься терпець і він повалить Аню просто на стіл чи підлогу, то тільки одного погляду на неї вистачало, щоб остудити його палку натуру. А ще її тихеньке «не треба» у моменти, коли він зовсім забувався. Таким невинним створінням може бути тільки немовля. Немає тобі різних штучок-дрючок для привертання його уваги: спокусливого погляду, в якому читалося бажання чи нібито випадкового дотику, який би мав його збуджувати. Аня ж вела себе природньо, що ще більше розпалювало в ньому вогонь пристрасті.
Ну от, вони вже нарешті наодинці, і зараз збудуться найпотаємніші бажання обох. Затишний номер у його готелі. В ньому він все продумав, ніби знав, що першим будуть у цьому номері саме вони.
Тьмяне світло і тихенька романтична музика створювала потрібну атмосферу для такої натури, як Аня. А Ніколас… йому було потрібне тільки одне — ліжко, яке він уже запримітив і кинув на нього свою краватку. Хоча і ліжко йому не було потрібне, йому була потрібна тільки Аня. Він не був настільки романтичним, щоб користуватися тільки ліжком, йому б підійшло будь-що, хоч і підлога. Нік ніколи не вважав важливим «де?», йому було важливіше «з ким?».
Але тут інше. Він жонатий чоловік, Аня його дружина, а не якась дівуля, у них сьогодні перша ніч, коли вони будуть разом, тому має бути все відповідним… хоча би поки що!
Так думав Ніколас. Аню ж у той час захопили думки іншого спрямування. Їй було страшно!
Боялася вона того, що добре не знає, що потрібно робити. Боялася, що не сподобається йому у ліжку і він з нею розлучиться. Він — досвідчений коханець, у якого за плечима майже сотні дівчат, а вона?.. Вона ще невинна дівчина, яка не знає нічого такого, щоб розбудити пристрасть у чоловіка. Хоча Оксана вже проінформувала її щодо інтимних ласк і тому подібне, та ще й підсунула потрібну літературу. Але Ані було соромно навіть собі признатися, що вона буде робити те, що було на картинках. Якби хтось дізнався про її роздуми, то, мабуть розреготався. Аня знала, що ризикувала своїм коханням, відмовляючи Нікові у задоволенні його чоловічих потреб, але щось не дозволяло їй уподібнюватися до його інших жінок. Якщо він її любить, то хай любить такою, якою вона є. Навіть з її причудами. І дуже сильно раділа, коли Нік не наполягав, хоча знала, як для нього це важко.
Вона ніколи не дозволяла собі нічого зайвого з хлопцями, так, тільки поцілунки у під’їзді, а тут на неї чекає дещо більше. І це відчуття блискавкою пройшло її тілом, зупинившись внизу живота і розчинилося приємною істомою.
Атмосфера в кімнаті була як перед грозою. Велика напруга, яка хоче вирватися на волю і от-от розірве небо на шматки.
Аня все — таки знайшла у собі сили, щоб подивитися Ніку в очі. І те, що вона в них побачила, умить розігнало усі її страхи: «Вона жадана». А Ніколас тільки цього й чекав. Чекав знаку, що вона готова до цього. З іншими він так час не тягнув. Він і Вона знали, чого хочуть і що від цього отримають. Та Аня була не з тих, хто знає. Вони ніколи про це не говорили, все таки ХХІ ст. за вікном і про ніяких 23 річних незайманих дівчат мови не може бути. Але все ж таки вони є. І йому було приємно, що у нього дружина все — таки невинна. А бажання, побачене в її очах, більше його збуджувало, ніж пестощі досвідченої куртизанки.
Аня, у свою чергу, побачивши «голодний» блиск в очах Ніка, зрозуміла, що пропала, але це вже ніскільки її не хвилювало.
Вони кинулися одне до одного, ніби зустрілися після довгої розлуки. Ніколас з нетерпінням розстібав весільну сукню нареченої, а Аня розстібала ґудзики на сорочці Ніка, причому не зупиняючи свої поцілунки.
Коли з одягом було покінчено, Ніколас збудженим поглядом оглянув
