Черлене вино. Манускрипт з вулиці Руської - Роман Іванович Іваничук

Острозького, який пообіцяв йому титул екзарха, він перейшов на бік православних. Порозуміння між єпископом і братчиками під час Брестського собору було позірним і тимчасовим. Справжнє примирення відбулося аж у 1602 році. Балабан пообіцяв тоді не настановляти нікого з рідних на єпископство, а братчики визнали за ним титул екзарха. (Прим, автора.)

95

Проповідник.

96

Тебе, Бога, хвалимо (лат.).

97

Собор у Бресті відразу розколовся на православний та уніатський. Іпатій Потій наказав позамикати церкви, тоді православний собор зібрався в кам'яниці Острозького. Головою собору всупереч розпорядженню короля, який заборонив чужинцям брати участь, було обрано представника патріарха Єремії протосингела Никифора. Никифор тричі викликав на собор Рогозу, проте київський митрополит, впокорений Скаргою, Соліковським і Потієм, офіціально проголосив акт унії в церкві святого Миколая. Тоді Никифор позбавив Рогозу, Потія і Терлецького духовного сану. Незабаром на Никифора було сфабриковано звинувачення в шпигунстві на користь Туреччини. Никифора посадили в ратушеву вежу у Варшаві, ту саму, де тоді сидів, чекаючи страти, Наливайко. Помер у марієнбурзькій тюрмі. (Прим, автора.)

98

Таляр на той час дорівнював приблизно трьом золотим.

99

Друкарі–гравери.

100

Королівський поет (лат.).

101

«Брестський синод і його оборона» (пол.).

102

3 манускрипту.

103

Почет.

104

Лютне моя, змовкли струни твої із журбою, // Ті, що співали раніш про криваві спалахи бою, // Прославляли натхненно дні золоті супокою… // Все нині навспак, тепер вони у безгомінні: // Поділля у румовищах, земля України — // Материзна родючості, добробуту батьківщина — // Попелищами стала… // (Переклав з польської Р. Кудлик).

105

Нема у Львові Русі, Русь на півночі! (пол.)

106

Навернена з язичництва.

107

Бог з тобою! (лат.)

108

Відпускаю тобі гріхи (лат.).

109

Веселімся! (лат.)

110

Золота Роза (євр.).

111

Славний поет (лат.).

112

Нарешті Господь привів вас до нашого краю // Хвала вам, окрасо велика і Божий нащадку… // (Переклав з польської Р. Кудлик)

113

У манускрипті був такий цікавий запис: «Встид велій зело пойняв мою совість, кров моя — син первородний розворушив грішну й пожадливу душу батька, і я, зрозумівши вищий смисл живота людського, віддав на братство все, для чого жив і чим жив, і коштувала мені та пасія дві тисячі сто сімдесят шість золотих і чотирнадцять грошів». (Прим, автора.)

114

Міський суд, скликаний для невідкладних карних справ.

115

Поліція, шпики (лат.).

116

Проказа в місті! (лат.)

117

Приблизно таким, пам'ятаю, був останній запис у манускрипті. (Прим, автора.)

118

Виграємо чи програємо, хай нас знають (пол.).