💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
23 березня 2025 18:41
Книга дуже цікаво велике враження читати її то я дуже задоволена
Пес на ім'я Мані - Бодо Шефер
Марія
19 січня 2025 14:02
Класна книга зарубіжної літератури
Чоловіки під охороною - Мерль Робер
Оксана
15 січня 2025 11:15
Не очікувала!.. книга чудова
Червона Офелія - Лариса Підгірна
21 грудня 2024 21:41
Приємно, що автор згадав про народ, в якого, як і в нас була складна історія і який досі бореться за рідну мову. Велике дякую всім окситанцям, що
Варвар у саду - Збігнєв Херберт
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна

Падіння Янгола - Ірина Муза

Читаємо онлайн Падіння Янгола - Ірина Муза
21

Мама живе все при тій же церкві. Це я точно знаю. Як шкода, що вона не захотіла мене вислухати і зрозуміти. Дуже не вистачає її підтримки, особливо зараз. Адже я теж скоро стану мамою, мені навіть поради ні в кого запитати. І так стало на душі погано. Моя вічна самотність поглинула всі мої думки. Я залишилася зовсім одна. І не дивуюся, що й Деміану я не потрібна. Він бажає всіма фібрами своєї чорної душі, якщо вона в нього, звісно, є, позбутися почуття кохання до мене. Як же боляче усвідомлювати, що настільки світле почуття для когось є гидотою і отрутою. Я неодноразово прокручувала у спогадах той момент, коли Деміан з'явився до Люцифера і на колінах благав убити любов до мене... якби він тільки знав, яких мук мені це завдає.

Не знаю, може, це все моє становище, часта зміна настрою і періоди, коли хочеться себе пожаліти і поплакати, але я не можу весь час бути сильною. Хто сказав, що я взагалі сильна? Та й взагалі навіщо мені таке життя? Спочатку я хотіла покинути цей світ, щоб більше не мучитися... але ні, пішла на цей чортів контракт. А тепер ось ця дитина... Мені самій хочеться побути ще дитиною, щоб про мене піклувалися. Мама... яка вона не є, але мене до неї весь час тягне. Адже іншої в мене немає і не буде...

Підкоряючись своєму депресивному стану, я не витримала і сіла в машину. Дві години мені знадобилося, щоб дістатися до церкви, де могла бути моя мати. Мені так сильно хотілося її побачити, щоб незважаючи ні на що, просто притиснула до себе і сказала, що любить. Я сподівалася почути про неї ці слова.

Довго просиділа в машині перед церквою, не наважуючись виходити, і через якийсь час я побачила матір, вона йшла до моєї машини, ніби відчувала, що це я. Я одразу ж вийшла і з обережністю обійшла машину, тримаючись за живіт, який, до слова, обмежував мою швидкість. Мама йшла до мене на зустріч із серйозним обличчям, а коли побачила мій живіт, то завмерла на місці. Схаменувшись, її обличчя перекосила злість, ніколи не бачила раніше, щоб вона так на мене дивилася.

- Мамо...-почала я, але вона мене перебила

- Не смій називати мене так! Я щодня прошу в Бога прощення, що маю таку доньку. - зі злістю каже вона мені.

- Мамо, не кажи так, - крізь сльози прошу її. Мені так потрібна зараз її підтримка, - Ти ж моя мама. У мене нікого, крім тебе, немає.

- Що ж ти забула про це, коли укладала контракт із сином диявола? І зараз? Як низько ти впала, Сью? Ти ділила ложе з сином сатани і це його нащадок зараз у тобі? Ти хочеш народити на цей білий світ погибель усьому людству? Ти що не знаєш, що станеться, коли він народиться? - її слова сильніші за отруту. Біль, заподіяний словами рідної людини, ніколи не зрівняється з фізичним. Серце розривається на частини, і душа моя плаче. Не такі слова я хотіла почути від матері. Сльози застилають мені очі. З кожною секундою мені все важче стримувати в собі істерику, що накочується хвилями.

- Як ти можеш говорити таке? - захлинаючись сльозами, я схопилася за живіт, відчувши дискомфорт, який раптово утворився, - Так, це його дитина, але я кохаю його, кохаю так само, як і люблю цього малюка. Він не може бути поганим, тому що він мій майбутній малюк. Я буду любити його і зроблю все, щоб він виріс хорошою людиною! - озвучую я свої щирі бажання, але мої слова не змогли зачепити матір, і вона все з такою ж злобою дивилася на мене.

- Виріс? Ти при своєму розумі? Не можна допустити його народження! - з жахом в очах уже трохи тихіше промовила вона.

- Ходімо зі мною! Ходімо, Сью! Ми помолимося і покличемо Архангелів, вони очистять твою душу, і я все життя буду молитися, щоб Господь пробачив тобі і прийняв до себе! - намагається вона схопити мене за руку і потягнути за собою, а я не бачу нічого перед собою від сліз, чиню опір і здивована, на скільки ж сильна фізично ця жінка, чи просто ця розмова просто вбила мене морально, що я, піддавшись емоціям, давлячись сльозами, і горло все стиснуло від незрозумілої грудки, яка утворилась через мої гучні схлипи і ридання.

- Ні! Відпусти! Я не піду з тобою! - у якийсь момент я дозволила силі, що була в мені через малюка, вирватися і мою маму, ніби вибуховою хвилею, відкинуло від мене на кілька метрів. Я навіть злякалася спочатку, але потім зрозуміла, що це просто малюк сам себе так захищає.

Мати сказала щось безглузде, обдарувала мене останнім зневажливим поглядом і, ставши на коліна, почала молитися і просити про допомогу Архангелів.

- Я все одно люблю тебе мама! - наостанок сказала я і поспішила назад у машину, бо поява Архангелів мене точно в цей момент не влаштовувала. Вони справді спробують убити мою дитину. Я не можу дозволити цього. Тому я на великій швидкості, порушуючи правила, намагалася якнайшвидше покинути це місто і повернутися додому.

Зайшла до хати, але так і не змогла заспокоїтися, здається, малюк це відчуває, весь час ворушитися, створюючи цим мені дискомфорт. Але я нічого не можу із собою вдіяти, мені надто боляче і нестерпно морально. Я вирішила заспокоїти себе чашкою гарячого шоколаду і вийшла на задній двір, де розташовувався невеликий сад. Я старалася, коли обирала це місце для мами, хотіла, щоб їй тут сподобалося. Дивно, що з відміною контракту, цей будинок не зник, як усе, що пов'язане з контрактом. Я, звісно, сподівалася, що він за документами все ще належить мені, але була здивована, коли зателефонувала до агенції нерухомості, де я його купувала і почула позитивну відповідь.

Я майже заспокоїлася і на моїх очах ледве встигли застигнути сльози, як раптом небо наді мною осяяв яскравий білий спалах, і не далеко від мене з'явилися 6 величезних крилатих фігур. Ангели знайшли мене, і амулет не врятував. Вони, напевно, простежили за мною, коли я їхала від мами. Як же швидко вони почули її поклик. Завжди б вони так відволікалися, коли людина звертається до них зі своєю бідою!

Я, як і раніше, бачила лише яскраво білі, великі, крилаті силуети, дивитися на які я не могла, очі доводилося захищати рукою. Занадто яскраве їхнє світіння.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
Відгуки про книгу Падіння Янгола - Ірина Муза (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: