Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Бруно Шульц

405

Власноручна дописка Жечиці.

406

«Ремісничим малюванням» Шульц називає роботу над зображеннями, які замовляло місцеве керівництво — зазвичай, у зв'язку з державними святами; то були, серед іншого, портрети Сталіна та картина із зображенням дня «визволення» — 17 вересня 1939 року — намальовані в обов'язковій манері соціалістичного реалізму. (Див. також примітку 8 (у електронній версії — прим. 402)).

407

«Nowe Widnokręgi» — журнал польською мовою, який виходив у СРСР в 1941—1946 роках. У перший рік існування редакція містилася у Львові; тоді журнал був щомісячним літературно-суспільним органом Спілки радянських письменників.

408

Ванда Василевська (1905—1964) — педагог, редактор, політична діячка та письменниця.

409

Адам Важик (див. примітку 16 в листах до Зенона Вашневського (у електронній версії — прим. 126)) — тоді член редакційної ради часопису «Nowe Widnokręgi», дискваліфікував і відхилив надіслану Шульцом прозу. Цей твір — не опублікований — загинув.

410

Бер Горовіц (1895—1941) — єврейський поет, графік, маляр і перекладач польської поезії. Загинув у Станіславі, вбитий у перші дні після вторгнення до міста гітлерівських військ.

411

Артур Сандауер — див. біографію у примітці до його листів до Шульца (у електронній версії — прим. 545).

412

Див. примітку 5 у листах до Мар'яна Яхимовича (у електронній версії — прим. 380).

413

Рукопис своєї неопублікованої новели Die Heimkehr Шульц дав Анні Плоцкер почитати.

414

Ота «приятелька» — то Гільда Берґер, двадцятикількалітня дівчина, котра народилася в Польщі та була депортована з Німеччини, де мешкала. Працювала певний час кваліфікованою секретаркою в німецьких установах у Бориславі. Вціліла в роки Голокосту, після війни мешкала у Швеції, врешті перебралася до Сполучених Штатів.

415

Запропонована Шульцом для зустрічі з Анною неділя стала днем початку німецько-радянської війни — 22 червня 1941 року.

416

Перший зі збережених листів Шульца, який походить уже з часів гітлерівської окупації Дрогобича.

417

Див. примітку 6 у листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 108).

418

Федір Достоєвський (1821—1881) — російський письменник, представник психологічного роману, автор, серед іншого, Двійника (1846) і Братів Карамазових (1879—1880).

419

Див. примітку 9 (у електронній версії — прим. 403).

420

Див. примітку 20 (у електронній версії — прим. 414).

421

Див. примітку 6 у листах до Мар'яна Яхимовича (у електронній версії — прим. 381).

422

«Звідти» тобто з Варшави, куди Анна вирішила втекти зі своїм нареченим. Утілити цей план завадила їхня трагічна загибель через кілька днів після отримання останнього листа від Шульца — 27 листопада 1941 року.

423

Дата останнього листа до Анни рівно на рік випередила дату загибелі Бруно Шульца, вбитого 19 листопада 1942 року.

424

Вулиця Мазепи 30 (колишня Щорса 30, а ще раніше — Мосціцького, 30) — бориславська адреса Анни та Марека.

425

Міністерство віросповідань і народної освіти.

426

«Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej» [«Збірник законів Польської Республіки»].

427

Фрагменти рукописної копії свідоцтва про народження: «З боку тутешнього ізр[аїлітського] метричного Управління цим підтверджується […], що дня 12 місяця липня 1892 року народивсь у Дрогобичі Бруно Шульц, син померлого тут купця Якуба Шульца та його законної дружини Гендель Шульц, у дівоцтві Кугмеркер із Дрогобича, і що 19 липня 1892 року він був обрізаний, при сьому дано йому ім'я «Бруно». — Дрогобич, 11 жовтня 1921».

428

«Шульц Бруно, народжений 12 липня 1892 року у Дрогобичі, в Галичині, Мойсеєвої релігії, отримав гімназійну освіту в 1903—1910 роках у Ц.[ісарсько] К.[оролівській] Гімназії у Дрогобичі та склав іспит зрілості […]. На підставі того іспиту його було визнано зрілим із рекомендацією до навчання в Університеті. У Дрогобичі, 8 червня 1910».

429

«Політехнічна школа у Львові. Факультет суходільного будівництва. Свідоцтво про державний іспит. (Перший державний іспит). Пан Бруно Шульц […] відвідував у 1910/11—1913/14 роках Ц.[ісарсько] К.[оролівську] Політехнічну Школу у Львові. Він же сьогодні постав перед нижчепідписаною комісією для складання іспиту […]. […] Комісія визнає кандидата обдарованим. […] У Львові, 27 лютого 1914».

430

У той період Шульц також виставляв свої графічні роботи у Вільні/Вільнюсі (1923).

431

На звороті клопотання Шульца від 9 серпня 1924 року міститься офіційна дописка: «Шульц 3 роки тому [був] призначений тут.[ешньою] Курат.[орією] учителем малювання в Гімназії у Дрогобичі, проте тоді цієї посади не обійняв».

432

«Краків, 6 лютого 1926 р. до Пана Бруно Шульца […] Президія екзаменаційної комісії при Академії красних мистецтв у Кракові повідомляє, що Міністерство ВС і НО […] зарахувало Ваше навчання у Львівській Політехніці як відповідник трирічних студій, котрі вимагають від кандидатів у вчителі малювання, і таким чином допустило Вас до випускного іспиту з малюнку […], який розпочнеться в поточному навчальному році 19 квітня 1926 року».

433

Шульц отримав півторамісячну відпустку (15 березня — 30 квітня 1926).

434

Свідоцтво. — «Пан Бруно Шульц, народився 12 липня 1892 року у Дрогобичі, у Львівському воєводстві, Мойсеєвого віросповідання, після навчання у Львівській Політехніці, що було йому зараховане […] як еквівалент трирічних мистецьких студій […] склав іспит із малюнку […] з оцінкою дуже добре. Це свідоцтво дає йому право на складання іспиту на [здобуття кваліфікації] вчителя загальноосвітніх шкіл і вчительських семінарій […]. Краків, 27 квітня 1926 р. — Ректор Академії красних мистецтв Др А. Шишко-Богуш, Голова екзаменаційної комісії Т. Аксентович».

435

«Диплом Учителя Середніх Шкіл. — Пан Бруно Шульц […] після складання належних іспитів із малюнку […] та відбувши належну учительську практику в Державній гімназії у Дрогобичі, пройшов державний іспит на вчителя середніх шкіл і склав його з оцінкою  д о б р е.  […] Варшава, 20 жовтня 1928 року. Державна екзаменаційна комісія у Варшаві на вчителів середніх шкіл».

436

Тобто, в ролі «нижчепідписаного» виступає Бруно Шульц.

437

Дата помилкова, безумовно, Шульц помилився, мало бути: «4 січня 1929».

438

Двомісячної відпустки в 1930 році Шульцові не надали. В медичній довідці, виданій раніше, 17 лютого 1929 року, фігурує діагноз: «П. Бруно Шульц потерпає від серцевого неврозу [нині цю недугу у світовій медичній практиці називають синдромом Да Кости, у Східній Європі лікарі наполягають на назві вегето-судинна дистонія — прим. перекл.] та диспепсії шлунку».

439

У проханні про річну відпустку було відмовлено: «Міністерство Віросповідань і Народної Освіти