Щоденник першої подорожі - Христофор Колумб
Пройшовши таким чином шістдесят чотири милі, він відкрив дуже глибокий прохід шириною в чверть милі, в зручну бухту та річку.
Увійшовши в цей прохід, він вперше взяв на південно-південний захід, потім на південь і південний схід, і скрізь глибина та ширина проходу були значними.
Біля берегів адмірал бачив стільки островів, що не міг і визнати їх, і всі ці острови були досить великі і високі і на них росли найрізноманітніші дерева і безліч пальм.
Здивувався він при вигляді багаточисленних і гористих островів, і він запевняє королів, що ні на цих берегах, ні на тутешніх островах ніколи не бачив він ще таких гір, і йому здається, що у всьому світі немає більш високих гір, красивих і ясних, без туманів і снігів. Море біля підніжжя гір щонайбільшої глибини.
Адмірал говорить, що, як він вважає, саме ці численні острови показані на картах світу в тому місці, де означена межа сходу, і він думає, що на них є величезні багатства і дорогоцінні камені і прянощі і що тягнуться вони далеко на південь смугою, що розширюється в усі сторони. Він дав ім'я (цим водним просторам)— «Море Матері Божої» (la mar de Nuestra Senora), а бухту біля проходу, ведучого до цих островів, назвав бухтою Наслідного принца (puerto del Principe). Він не ввійшов в цю бухту і лише оглянув її з боку моря; він ознайомився з нею докладно при наступному відвідуванні, у суботу, 24 листопада, як про те і буде сказано в належному місці.
Стільки всіляких похвал сипле адмірал достатку, красі і гірським висотам островів, біля берегів яких він відкрив цю бухту, і завершує їх опис, закликаючи королів не дивуватися подібним звеличенням, тому що він переконаний, що не сказав про них і сотої частки. Йому здається, що вершини гір одних островів, подібними граням діаманту, досягають неба, інші вінчаються величезними горами з вершинами плоскими, як стіл, і так глибоке море біля цих берегів, що до них вільно може підійти величезна каррака. Береги ж багаті стройовим лісом і без скель.
Четвер, 15 листопада.
Адмірал вирішив обійти ці острови на човнах. Він розповідає про цих островах чудеса і говорить, що знайшов благовонну смолу і безліч алое. На деяких островах земля була оброблена під коріння, з яких індіанці виготовляють хліб. Деінде адмірал бачив палаючі вогнища.
Прісної води він не знайшов. Люди, які траплялися йому на шляху, відразу ж тікали. Море уздовж берега скрізь було не глибше 14–16 ліктів, всюди дно мілке, піщане, позбавлене каменів, бажане дно для моряка: адже підводні камені перетирають якірні канати.
П'ятниця, 16 листопада.
Оскільки скрізь, в будь-якій стороні, на всіх островах і землях, куди вступав адмірал, він ставив хрести, то з цією ж метою він попрямував на човні до входу в одну з бухт. На березі він побачив дві величезних колоди різної довжини, і вони лежали одна на одній, утворюючи хрест, причому корабельний тесляр зауважив, що важко було б розташувати ці колоди більш вдало.
Поклонившись цьому хресту, адмірал наказав виготовити з тих же колод дуже великий і дуже високий хрест. На узбережжі знайшов він зірваний очерет, що невідомо як сюди потрапив. Адмірал припустив, що очерет цей був винесений на берег водами якої-небудь річки, і подібна думка є цілком слушною.
Потім він попрямував до вузької і довгої затоки, розташованої у горлі бухти, на її південно-східній стороні. Тут височіла висока скеля, яка вдавалась в море на зразок мису, і біля підніжжя її море було настільки глибоке, що до скелі могла впритул пристати найбільша в світі каррака; і був тут куточок або містечко, де шість кораблів, не кидаючи якоря, могли розміститися, як у якому-небудь залі. Адмірал вирішив, що тут можна було б при досить невеликих витратах спорудити фортецю, в передбаченні того часу, коли в цьому всіяному островами морі буде йти велика торгівля.
Повернувшись на корабель, адмірал побачив, як індіанці, яких він віз із собою, виловлюють у море величезних равликів. Він змусив їх пірнати у воду і відшукувати перлинні раковини — стулки устриць, в яких виростають перли. Вони знайшли багато різних раковин, але перлинних серед них не було. Адмірал припускає, що, ймовірно, в цей час року перлинних раковин не буває і виловлювати їх слід в травні або червні.
Моряки знайшли звірка, схожого на борсука. Вони закинули в море мережі і виловили багато риби. Вони зловили одну рибу, яка була, як справжня свиня, і зовсім не схожа на тунця, — жорстка, з твердою лускою. Тільки очі і хвіст її не були покриті лускою. У тілі цієї риби було отвір, через який вона викидала свої випорожнення. Адмірал велів її просолити, щоб, за повернення, показати королям.
Субота, 17 листопада.
Вранці адмірал на човні відправився оглядати у південно-західної стороні острова, яких він ще не бачив. Він зустрів багато родючих і чарівних островів, протоки між ними були скрізь великої глибини.
На деяких островах текли струмочки прісної води, що беруть, як припустив адмірал, початок з ключів, розташованих біля підніжжя гір. Слідуючи далі, він зустрів струмок з чудовою і дуже холодною водою і бачив чудову леваду і багато найвищих пальм; таких високих пальм йому раніше не доводилося зустрічати. Знайшов він також, як він каже, індійські горіхи і примітив великих щурів з тих, що водяться в Індії, і величезних раків. Бачив він багато птахів і вдихав одуряючий аромат мускусу. Він вважає, що мускус тут повинен бути.
В цей день з шістьох юнаків, взятих на Морський річці та розміщених на каравелі «Нінья», втекли двоє, найстарших.
Неділя, 18 листопада.
Адмірал ще раз висадився
