💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Поезія » І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін

Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Какая неба глубина! Ночь нынче удалась на славу. И полноликая луна Плывет спокойно, величаво. Белесых тучек хоровод, Круживший у луны доселе, Уплыл, расчистив небосвод Над маковкой мохнатой ели. Мир замер, наполняясь вдруг Такой звенящей тишиною, И в танце на последний круг Февраль пошел уже с весною. Пускай кружатся до утра Под звездным неба покрывалом. Зимы кончается пора, А для весны – ее начало! «Ну, вот и потянулась к завершенью…»
Ну, вот и потянулась к завершенью Вторая половина февраля. Зима дождит, словно прося прощенья За то, что слишком мягкою была. Земля, лишившись снежного покрова, Под зимним небом так черным-черна… Чуть-чуть потерпим, и в окошко снова Вербой пушистой постучит весна. «Зима повільно котить до весни…»
Зима повільно котить до весни, Хоч віжки віддає їй неохоче. Тому й такі сумні туманні ночі, Що в них блукають ще зимові сни. Та кожен день їй сили додає, І не важливо, сонце є чи хмари. У серці весняні буяють чари, І скоро весна візьме вже своє. «Дождем оплакивает ночь…»
Дождем оплакивает ночь Конец зимы, такой поспешный. Зима уходит нынче прочь В туман холодный, безутешный. Его услуги не нужны Весне, красавице беспечной. Она не жаждет тишины, Ей нужен теплый ветер встречный. Тот раздувающий пожар В небесной синей чистой дали… Нет, не соврал нам календарь: Пришла весна, как ожидали.
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: