Мак і пам’ять - Пауль Целан
wir trinken dich mittags und morgens wir trinken dich abends
wir trinken und trinken
ein Mann wohnt im Haus dein goldenes Haar Margarete
dein aschenes Haar Sulamith er spielt mit den Schlangen
Er ruft spielt süßer den Tod der Tod ist ein Meister
aus Deutschland
er ruft streicht dunkler die Geigen dann steigt ihr als Rauch
in die Luft
dann habt ihr ein Grab in den Wolken da liegt man nicht eng
Schwarze Milch der Frühe wir trinken dich nachts
wir trinken dich mittags der Tod ist ein Meister aus Deutschland
wir trinken dich abends und morgens wir trinken und trinken
der Tod ist ein Meister aus Deutschland sein Auge ist blau
er trifft dich mit bleierner Kugel er trifft dich genau
ein Mann wohnt im Haus dein goldenes Haar Margarete
er hetzt seine Rüden auf uns er schenkt uns ein Grab in der Luft
er spielt mit den Schlangen und träumet der Tod ist ein Meister
aus Deutschland
dein goldenes Haar Margarete
dein aschenes Haar Sulamith
Чорне молоко світання
Чорне дійво світання ми п’ємо його вечорами
ми п’ємо його вдень і зрання ми п’ємо його уночі
ми п’ємо і п’ємо
ми копаєм могилу в повітрі там лежати нетісно
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
він пише отак і виходить надвір і виблискують зорі
він посвистом псів своїх кличе
він свистить і скликає євреїв своїх і велить їм копати могилу в землі
він наказує нам грайте хутко до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе зрання і вдень ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
В цім домі живе чоловік він змій приручає він пише
він пише в Німеччину смерком твоя золотиста
коса Маргарито
Твоя попеляста коса Суламіт ми копаєм могилу в повітрі
там лежати не тісно
Він гукає ви перші копайте-но глибше ви другі співайте і грайте
він вийма з кобури залізяку він розмахує нею очі його голубі
глибше вганяйте лопати ви перші ви другі продовжуйте грати
до танцю
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень і зрання ми п’ємо тебе вечорами
ми п’ємо і п’ємо
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт він змій приручає
Він гукає смерть потребує ніжнішої гри смерть це з Німеччини
майстер
він гукає жагливіш водіте смичками тоді ви полинете димом
в повітря
тоді ви могилу дістанете в хмарах там лежати нетісно
Чорне дійво світання ми п’ємо тебе уночі
ми п’ємо тебе вдень смерть це з Німеччини майстер
ми п’ємо тебе вечорами і зрання ми п'ємо і п’ємо
смерть це з Німеччини майстер очі його голубі
він поцілить свинцевою кулею прямо в серце тобі
в цім домі живе чоловік твоя золотиста коса Маргарито
він спускає на нас своїх псів він дає нам могилу в повітрі
він змій приручає і марить смерть це з Німеччини
майстер
твоя золотиста коса Маргарито
твоя попеляста коса Суламіт
segenlicht
контрове світло
Auf Reisen
Es ist eine Stunde, die macht dir den Staub zum Gefolge,
dein Haus in Paris zur Opferstatt deiner Hände,
dein schwarzes Aug zum schwärzesten Auge.
Es ist ein Gehöft, da hält ein Gespann für dein Herz.
Dein Haar möchte wehn, wenn du fährst — das ist ihm verboten.
Die bleiben und winken, wissen es nicht.
У мандрах
Це година, яка замість почту вгорта тебе хмарою пилу,
вона робить твій дім у Парижі жертовником твоїх долонь,
твоє чорне око — чорнющим оком.
Це дворище, де вже готова упряж для твого серця.
Грива твого волосся воліє затріпотіти на вітрі, та їй це не вільно.
Ті, що лишились й махають услід, не відають цього.
In Ägypten
Du sollst zum Aug der Fremden sagen: Sei das Wasser.
Du sollst, die du im Wasser weißt, im Aug der Fremden suchen.
Du sollst sie rufen aus dem Wasser: Ruth! Noemi! Mirjam!
Du sollst sie schmücken, wenn du bei der Fremden liegst.
Du sollst sie schmücken mit dem Wolkenhaar der Fremden.
Du sollst zu Ruth und Mirjam und Noemi sagen:
Seht, ich schlaf bei ihr!
Du sollst die Fremde neben dir am schönsten schmücken.
Du sollst sie schmücken mit dem Schmerz um Ruth,
um Mirjam und Noemi.
Du sollst zur Fremden sagen:
Sieh, ich schlief bei diesen!
У Єгипті
Ти повинен сказати оку чужинки: обернися на воду.
Ти повинен шукати усіх нероздільних з водою в оці чужинки.
Ти повинен їх кликать з води: Рут! Ноемі! Мір’ям!
Ти повинен убрати їх пишно, коли лежиш у чужинки.
Ти повинен оздобити їх піднебесним волоссям чужинки.
Ти повинен сказати до Рут, Мір’ям, Ноемі:
Глядіть, я ділю з нею ложе!
Ти повинен чужинку, котра біля тебе, убрати препишно.
Ти повинен її закосичити сумом за Рут,
Мір’ям, Ноемі.
Ти повинен сказати чужинці:
Дивись, я ділив з ними ложе!
Ins Nebelhorn
Mund im verborgenen Spiegel,
Knie vor der Säule des Hochmuts,
Hand mit dem Gitterstab:
reicht euch das Dunkel,
nennt meinen Namen,
führt mich vor ihn.
В туманний ріг
Уста у прихованім люстрі,
коліно перед колоною чванства,
долоня зі штабою ґрат:
подайте собі цю темінь,
назвіть-но моє ім’я,
припровадьте мене до нього.
Vom Blau…
Vom Blau, das noch sein Auge sucht, trink ich als erster.
Aus deiner Fußspur trink ich und ich seh:
du rollst mir durch die Finger, Perle, und du wächst!
Du wächst wie alle, die vergessen sind.
Du rollst: das schwarze Hagelkorn der Schwermut
fällt in ein Tuch, ganz weiß vom Abschiedwinken.
Із синяви…
Із синяви, котра шукає свого ока, п’ю найперший.
Із твого сліду п’ю і чітко бачу:
Ти котишся крізь мої пальці, мов перлина, і зростаєш!
Зростаєш, як усі, кого забуто.
Ти котишся: і чорна градинка журби
спада на хустку, білу від прощальних змахів.
Wer wie du…
