Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Читаємо онлайн І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін
Наши годы как благо должны мы ценить, Что и так уже щедро нам дадены Богом. Важно то, что есть силы и жить, и творить, И идти твердым шагом житейской дорогой. «Нині ходить дощ весняний…»
Нині ходить дощ весняний Заквітчаним містом, Засипає його рясно Водяним намистом. На квіточках осідають Маленькі краплини І постукують тихенько В металеві ринви. Вимивають чисто-чисто Вулиці, бульвари, Засівають пелюстками Парки й тротуари. Дощ травневий – то є благо, А зовсім не диво. Київ навіть в день похмурий, Мов юнак, красивий. Задивився він на себе В дзеркало Дніпрове… Моє вічно юне місто, Ти завжди чудове! «Подкрался майский вечер незаметно…»
Подкрался майский вечер незаметно. Исчезло солнце и пропали тени. И так внезапно, дуновеньем ветра, Плеснуло тонким запахом сирени. То день прошедший, что пылал так ясно, Наколдовал волшебный этот вечер, А он для ночи, как любовник страстный, Зажег цветов сирени нежной свечи. И тает ночка в их благоуханьи, Ведь майский вечер ловелас известный… Себе податься, что ли, на свиданье, А то в груди вдруг стало чувствам тесно. «Двор, словно чаша, до краев заполнен…»
Двор, словно чаша, до краев заполнен Цветущих вишен пьяным ароматом. И, вне сомнений, эти дни мы вспомним В далеком нашем будущем, когда-то. Мы вспомним утро в сладкой полудреме, Когда народ уехал заниматься. Тогда лишь мы остались в этом доме Да два кота, что так умеют драться. Во двор веранды настежь
Нині ходить дощ весняний Заквітчаним містом, Засипає його рясно Водяним намистом. На квіточках осідають Маленькі краплини І постукують тихенько В металеві ринви. Вимивають чисто-чисто Вулиці, бульвари, Засівають пелюстками Парки й тротуари. Дощ травневий – то є благо, А зовсім не диво. Київ навіть в день похмурий, Мов юнак, красивий. Задивився він на себе В дзеркало Дніпрове… Моє вічно юне місто, Ти завжди чудове! «Подкрался майский вечер незаметно…»
Подкрался майский вечер незаметно. Исчезло солнце и пропали тени. И так внезапно, дуновеньем ветра, Плеснуло тонким запахом сирени. То день прошедший, что пылал так ясно, Наколдовал волшебный этот вечер, А он для ночи, как любовник страстный, Зажег цветов сирени нежной свечи. И тает ночка в их благоуханьи, Ведь майский вечер ловелас известный… Себе податься, что ли, на свиданье, А то в груди вдруг стало чувствам тесно. «Двор, словно чаша, до краев заполнен…»
Двор, словно чаша, до краев заполнен Цветущих вишен пьяным ароматом. И, вне сомнений, эти дни мы вспомним В далеком нашем будущем, когда-то. Мы вспомним утро в сладкой полудреме, Когда народ уехал заниматься. Тогда лишь мы остались в этом доме Да два кота, что так умеют драться. Во двор веранды настежь
Відгуки про книгу І день як вимір нашого життя - Олександр Васильович Афонін (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: