Теорія кваліфікації злочинів: Підручник. - Віталій Володимирович Кузнєцов
а) легке тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК України);
б) опір працівникові правоохоронного органу (ч. 2 ст. 342 КК України) та насильство щодо працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст. 345 КК України);
в) втручання в діяльність працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст. 343 КК України) та насильство щодо працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст. 345 КК України)?
18. При проведенні в ДП «Оріон» ревізії було виявлено нестачу. З метою приховати її працівник складу, що не є службовою особою, запропонував ревізорові хабар 1500 доларів СІЛА, які спеціально помітив з наміром викрити ревізора як хабарника. Ревізор відмовився прийняти хабар. Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого працівником складу:
а) дії працівника складу утворюють провокацію хабара (ч. 1 ст. 370 КК України);
б) дії працівника складу утворюють закінчений замах на давання хабара (ч. 2 ст. 15 і ч. 1 ст. 369 КК України);
в) дії працівника складу злочину не утворюють.
19. К. на прохання В. переслав йому наркотичний засіб, не переслідуючи при цьому мети наживи. Дії К.:
а) складу злочину не містять;
б) є порушенням поштових правил пересилання предметів;
в) є незаконним пересиланням наркотичних засобів з метою збуту (ч. 1 ст. 307 КК України).
20. Службова особа перевищила службові повноваження та необережно заподіяла смерть потерпілому. Дії службової особи слід кваліфікувати як:
а) убивство через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України);
б) перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365 КК України);
в) вбивство через необережність та перевищення влади або службових повноважень, що спричинили тяжкі наслідки (ч. 1 ст. 119 і ч. 3 ст. 365 КК України).
Перелік питань до заліку (іспиту)1. Поняття кваліфікації злочинів.
2. Види та значення кваліфікації злочинів.
3. Структура кваліфікації злочинів.
4. Види підстав кваліфікації злочинів.
5. Склад злочину та його кваліфікація.
6. Принципи кваліфікації злочинів.
7. Історичні етапи розвитку проблеми кваліфікації злочинів.
8. Формула кваліфікації.
9. Значення роз’яснень Пленуму Верховного Суду України для кваліфікації.
10. Етапи та стадії кваліфікації.
11. Кваліфікація закінченого злочину.
12. Кваліфікація готування до злочину.
13. Кваліфікація замаху на злочин.
14. Формула кваліфікації при попередній злочинній діяльності.
15. Кваліфікація добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
16. Кваліфікація позитивної посткримінальної поведінки (дійове каяття).
17. Кваліфікація готування до злочину та замаху на злочин при альтернативному й неконкретизованому умислі.
18. Кваліфікація посягання при «відхиленні дії».
19. Кваліфікація злочину, вчиненого в співучасті.
20. Формула кваліфікації злочинів, вчинених у співучасті.
21. Кваліфікація дій виконавця.
22. Кваліфікація дій організатора.
23. Кваліфікація дій учасників організованої групи чи злочинної організації.
24. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця при співучасті.
25. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі виконавця.
26. Кваліфікація злочину, вчиненого групою осіб і групою осіб за попередньою змовою.
27. Кваліфікація невдалої співучасті.
28. Кваліфікація дій підбурювача.
29. Кваліфікація дій пособника.
30. Кваліфікація посереднього виконавства.
31. Кваліфікація співучасті зі спеціальним суб’єктом.
32. Кваліфікація вчиненого при провокації злочину.
33. Кваліфікація причетності до злочину, її відмінність від співучасті.
34. Поняття та види конкуренції кримінально-правових норм.
35. Кваліфікація при конкуренції загальної та спеціальної норм.
36. Відмінність конкуренції від колізії.
37. Кваліфікація при конкуренції «частини та цілого».
38. Кваліфікація при конкуренції між основними та кваліфікованими складами злочинів.
39. Кваліфікація при конкуренції норм з обтяжуючими та пом’якшуючими обставинами.
40. Кваліфікація при конкуренції норм з пом’якшуючими обставинами.
41. Поняття та види множинності злочинів.
42. Кваліфікація одиничного злочину.
43. Кваліфікація однорідних повторних злочинів.
44. Розмежування сукупності злочинів та одиничного злочину.
45. Кваліфікація тотожних повторних злочинів.
46. Кваліфікація сукупності злочинів.
47. Кваліфікація рецидиву злочинів.
48. Кваліфікація триваючих злочинів.
49. Кваліфікація складених злочинів.
50. Кваліфікація продовжуваних злочинів.
51. Кваліфікація ідеальної сукупності злочинів.
52. Поняття та види помилок у кримінальному праві.
53. Кваліфікація при помилці в об’єкті.
54. Кваліфікація при помилці в предметі.
55. Кваліфікація готування, що утворює склад самостійного злочину.
56. Кваліфікація замаху з непридатними засобами.
57. Кваліфікація при помилці в потерпілому.
58. Кваліфікація при помилці в розвитку причинового зв’язку.
59. Кваліфікація при помилці в суспільно небезпечних наслідках.
60. Кваліфікація при юридичній помилці.
Примечания1
Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник (Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.) / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. — К.: Юридична думка, 2004. — С. 15.
(обратно) 2Дигесты Юстиниана. — М.: Наука, 1984. — С. 32–35,367–368.
(обратно) 3Трайнин А. Н. Учение о составе преступления. — М.: Юрид. изд. Мин. юст. СССР, 1946. — С. 10.
(обратно) 4Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях. — М.: Юриздат, 1939. — С. 211; Таганцев Н. С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая. В 2 т. Т. 1. —
