Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

Відповідно до абзацу 4 статті 1 Закону України від 20 лютого 2003 року № 555-IV «Про альтернативні джерела енергії» енергія, вироблена з альтернативних джерел, — це електрична, теплова та механічна енергія, яка виробляється на об’єктах альтернативної енергетики і може виступати товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Відповідно до Закону України від 1 липня 1994 р. № 74/94 ВР «Про енергозбереження» паливно-енергетичні ресурси — сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві. У свою чергу, економія паливно-енергетичних ресурсів — відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості; раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів — досягнення максимальної ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки та технології і одночасному зниженні техногенного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до Закону України від 1 липня 1994 р. № 74/94 ВР «Про енергозбереження» норми питомих витрат палива та енергії — регламентована величина питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для даного виробництва, процесу, даної продукції, роботи, послуги. Прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів — втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів).

Статтею 1 Закону України від 14.01.2000 р. № 1391-ХIV «Про альтернативні види рідкого та газового палива» альтернативними визнаються такі види палива: тверде, рідке та газове паливо, яке є альтернативою відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини. Паливо визначається альтернативним, якщо воно: 1. Повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних та поновлювальних джерел і видів енергетичної сировини (включаючи біомасу) або є сумішшю традиційного палива з альтернативним, вміст якого має відповідати технічним нормативам моторного палива. 2. Виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива. 3. Нормативи екологічної безпеки і наслідки застосування альтернативних видів палива для довкілля і здоров’я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.

Відповідно до Закону України від 1 липня 1994 р. № 74/94 ВР «Про енергозбереження» енергозберігаючими (енергоефективними) заходами визнаються заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукції, технологій та обладнання. У свою чергу, енергоефективний проект — проект, спрямований на скорочення енергоспоживання, а саме: реконструкція мереж і систем постачання, регулювання й облік споживання води, газу, теплової та електричної енергії, модернізація огороджувальних конструкцій та технологій виробничих процесів.

Прикладом є реалізація таких програм: Галузева програма енергоефективності у будівництві на 2010–2014 роки (Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30 червня 2009 року № 257); Галузева програма енергозбереження та впровадження альтернативних видів палива на транспорті на 2006–2010 роки (Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 9 лютого 2006 року № 114); Галузева програма енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010–2014 рр. (Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10 листопада 2009 року № 352); Галузева програма підвищення енергоефективності економіки України шляхом впровадження інновацій на 2010–2014 роки (Наказ державного агентства України з інвестицій та інновацій від 25 вересня 2009 року № 49); Галузева програма підвищення енергоефективності на 2010–2014 роки та Програми зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами та організаціями ЛПК шляхом їх раціонального використання на період 2010–2014 років (Наказ Міністерства аграрної політики України від 25 червня 2010 року № 357).

Формульний розрахунок критеріїв дивись у Наказі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 20 травня 2010 року № 56.

ПСБО 10 «Дебіторська заборгованість».

Ст. 251, 252 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-VI.

Там саме, ст. 257.

Наказ ДПА від 11.07.2003 р. № 346.

Ст. 54 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 р. № 1798-XII (в ред. 03.08.2010 на підставі 2453-17).

Ч. 3 ст. 6 Закону України від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом».

Перелік 1172 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р.

Ст. 35 Закону України від 14.05.1992р. № 2343 — XII «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15.

Ст. 93 Господарського процесуального кодексу України від 06.11.1991 р. № 1798-ХІІ (в ред. 03.08.2010