Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

Ціну природного газу без урахування тарифів на транспортування і постачання природного газу споживачам та суми ПДВ потрібно визначати шляхом ділення на 1,02, тобто зменшення на суму цільової надбавки (2 %), а саме:

Цгазу = (Цнкре: 1,2 — Т — П): 1,02,

де Цнкре: 1,2 — граничний рівень ціни на природний газ згідно з постановами Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 30 березня 2006 року № 396, № 397, № 399, № 400 без урахування податку на додану вартість;

Т — тариф на транспортування газу без урахування податку на додану вартість;

П — тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.

317.3. Згідно зі статтею 33 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України податковий період — це встановлений період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Базовий податковий (звітний) період — період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для цього збору залишився календарний місяць.

317.4. Оскільки базовий податковий період з цього збору дорівнює календарному місяцю, податкова декларація має надаватися до податкових органів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби.

Форма податкової декларації з даного платежу затверджена наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності» від 24 грудня 2010 року № 1017[426].

Цим наказом затверджено також форми розрахунку податкового зобов’язання з цього збору окремо для підприємств, організацій та установ (додаток 1) та для населення (додаток 2).

Згідно зі статтею 31 розділу І «Загальні положення» Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Відповідно до статті 57 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)» Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

При цьому слід звернути увагу на те, що збір сплачується за місцем податкової реєстрації, а не за місцем постачання природного газу.

318.1. Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

318.1.1. ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

318.1.2. ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

318.1.3. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

318.1.4. дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

318.2. Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Статтею 9 Податкового кодексу України визначено, що збір за користування радіочастотним ресурсом України належить до загальнодержавних податків та зборів. Користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі. Збір за користування радіочастотним ресурсом є спеціальним ресурсним платежем та частиною податкової системи України. Збір за користування радіочастотним ресурсом — це загальнодержавний збір, який справляється як плата за користування радіочастотним ресурсом України. Специфічна діяльність суб’єктів, пов’язана із застосуванням радіочастотного ресурсу, регулюється чинним законодавством України. Основою даного законодавства є Закон України «Про радіочастотний ресурс України», який встановлює правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов’язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання у цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.

Відповідно до зазначеного закону радіочастотний ресурс — це частина радіочастотного спектра, придатна для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіоелектронними засобами і яку можливо використовувати на території України та за її межами відповідно до законів України та міжнародного права, а також на виділених для України частотно-орбітальних позиціях.

Платниками збору визначено користувачів радіочастотного ресурсу. Користувачами радіочастотного ресурсу є юридичні або фізичні особи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства. Користувачі радіочастотного ресурсу України, залежно від напрямів його використання, поділяються на