Криміналістика - Андрій Віталійович Кофанов

є підставами для одержання кредиту; 3) дані, що містяться в комп’ютері й відображають грошові перекази тощо. 14. Особливості затримання особи на «гарячому»

Затримання «на гарячому» є найефективнішим заходом, оскільки дозволяє знайти важливі докази, вилучити предмет хабара, викрити особу у вчиненні цього злочину. Затримання «на гарячому» можливо в певних випадках: а) при добровільній заяві про вимагання хабара; б) при добровільній заяві про час і місце передачі хабара службовій особі з метою одержання тієї чи іншої вигоди; в) за наявності оперативних даних про систематичне одержання хабарів (у митних органах, податкових інспекціях, в інших установах; г) за наявності оперативних відомостей про факти передачі хабарів і зазначені місця та часу чергової зустрічі суб’єктів хабарництва.

При підготовці затримання «на гарячому» в протоколі-заяві про дачу хабара переписуються номери купюр переданих грошей або детально описуються коштовні речі (годинник, золоті вироби, вироби з дорогоцінними каменями), які передбачається передати як хабар. Затримання «на гарячому» відбувається в момент передачі хабара або безпосередньо після цього. Затримання, проведене безпосередньо після передачі хабара ефективніше, оскільки фіксує наявність хабара в затриманого, що виключає його заяви про те, що переданий предмет виявився в нього випадково або забутий відвідувачем, або належить самому хабарникові. Затримання у період передачі хабара допускає значний тактичний ризик втрати доказової інформації через названі можливі заяви з боку хабароодержувача, у тому числі й спростування хабара.

При затриманні хабарника «на гарячому», важливо вжити заходів, які виключають знищення предмета хабара (розбили, викинули у вікно, знищили документи).

15. Призначення експертиз при розслідуванні хабарництва

При розслідуванні хабарництва можуть мати місце як традиційні, так і нетрадиційні експертизи. Види експертиз які можуть призначатися при розслідуванні хабарництва: почеркознавчі, технічного дослідження документів, дактилоскопічні, трасологічні, комп’ютерні, авторознавчі, товарознавчі, судово-хімічні, фоноскопічну.

16. Основи методики розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту

Види ДТП: а) наїзд транспортного засобу на пішоходів, велосипедистів, гужовий транспорт і тварин; б) зіткнення транспортних засобів; в) перекидання транспортного засобу; г) наїзд транспортного засобу на перешкоду; д) падіння пасажирів; е) інші ДТП.

Причини виникнення ДТП:

— події, що виникли з вини людей (водіїв, пасажирів, осіб, відповідальних за технічний стан транспортних засобів і доріг і інші);

— події, що обумовлені непереборною силою природи (повінь, обвал, землетруси тощо), а також випадковим збігом обставин. ДТП виникають у результаті порушення правил дорожнього руху (ПДР) водіями, пішоходами, пасажирами, велосипедистами, а також унаслідок грубих порушень працівниками транспортних господарств правил технічної експлуатації і поганого контролю за станом доріг і організації регулювання вуличного руху.

17. Особливості розслідування ДТП

Розслідуючи справи даної категорії, необхідно враховувати, що дорожньо-транспортні події відбуваються в результаті взаємодії декількох причин. Тому важливо досліджувати всі причини, що призвели до ДТП.

Фази ДТП: 1) початкова; 2) кульмінаційна і 3) кінцева.

Для початкової фази ДТП характерні умови руху транспортного засобу і пішоходів, що склалися перед виникненням небезпечної ситуації, при якій учасники руху повинні негайно вжити усі наявні в їхньому розпорядженні заходи для запобігання дорожньо-транспортної події і зменшення можливих наслідків.

Кульмінаційна фаза ДТП характеризується подіями, що викликають найбільш важкі наслідками (пошкодження автомобілів, травми пішоходів, пасажирів, водіїв). Ця фаза протікає швидко (як правило кілька секунд) і розвивається на ділянці дороги невеликої довжини.

Кінцева фаза ДТП нерідко збігається з припиненням руху транспортного засобу.

Знання механізму ДТП дозволяє визначити коло криміналістично значущих ознак, що, у свою чергу, сприяє встановленню об’єктивної істини.

Огляд місця події ДТП. При розслідуванні ДТП слідчий у першу чергу зіштовхується з місцем події. На місці події необхідно виявляти сліди, за якими можна судити про характер події, що відбулася, механізмі її розвитку, а за їх допомогою про характер і послідовність дій при розвитку події (сліди ковзання, гальмування, характер ушкоджень на транспортних засобах чи нерухомих перешкодах).

Обставини обстановки ДТП включають: час, місце, дорожні, погодно-кліматичні умови, стан водія, стан транспортного засобу, недостатня освітленість, хворобливий стан тощо. Ці обставини вимагають встановлення всіх свідків події і проведення їх сумлінного допиту.

При розслідуванні справ про ДТП необхідно встановити:

— у порушенні яких правил виявилися дії винного, що спричинили суспільно небезпечні наслідки;

— де, коли і за яких обставин, як відбулося ДТП;

— які наслідки наступили в результаті ДТП;

— чи є причинний зв’язок між порушеннями правил безпеки руху та експлуатації транспорту і наслідками, що настали;

— яка форма вираження вини самовпевненість чи недбалість особи, яка скоїла ДТП. Які дії (чи бездіяльність) призвели до настання суспільно небезпечних наслідків;

— хто порушив правила дорожнього руху та експлуатації транспорту;

— які обставини сприяли вчиненню ДТП.

18. Особливості огляду місця події при розслідуванні ДТП

Огляд місця події складається з чотирьох частин: 1) огляд траси; огляд трупа потерпілого; 3) огляд транспортного засобу; 4) огляд окремих слідів і предметів, виявлених на місці події.

Передусім варто звільнити трасу для руху транспорту. Для цього необхідно точно зафіксувати об’єкти на трасі. Крім традиційного методу фіксації обстановки місця події — фотографування, можуть бути використані стереоскопічні методи зйомки, складання схем. Фіксується: місце ДТП (пряма, перехрестя, поворот вліво чи вправо, розвилка, горизонтальна дорога, спуск, підйом); тип покриття дороги (ґрунт, бетон, асфальт); стан покриття проїзної частини (суха, мокра, засніжена, ожеледь); наявність узбіч, тротуарів, газонів, дорожніх знаків, пішохідних переходів, зупинок громадського транспорту тощо; розташування на місці події транспортних засобів,