Корсунь козацький - Юрій Андрійович Міцик

том же будучие, и на млин на містцу, прозиваемом Буки, при печатех Корони Полской ориїналние писма, от нею ж вишреченного родного брата моего Стефана Кобилянского, мні руками его власними при часі смерти его дание в посесію вічную мні на заживане тих добр, которие ориїнгалы 1703 року в мнстрю сто Михайловском киево-Выдубицком од его млсти в Бгу превелебного отца Варлаама Страховского, на тот час игумена выдубицкого (Божиїм изволением по вседушном желаниї моем) габит стый принявши, и яко сын истинный тоей стой обители ставшися, оные привілеї в укладу (?) місто ему, превелебному гспдну отцу игумену и братиї тоей же стой обители Видубицкой, на вічное тых добр заживане и по них будучим гспдном отцем игуменом и братиї оддалем. Которые ориїналные писма волною волею моєю оддавши гспдну отцу игуменови и братиї, свіднтелствую сей моей духовници записом, же нихто з кревних моїх, близких и далеких, до тих добр отнюд ни малой не міет волі утручатися, на що для доброй віри, не умівши стого писма крстом стым рукою моєю власного подписуюся.

Діялося в мнстрю с. архистратига Михаїла киево-Выдубицким при особах значных духовних нижей рук своїх подписанних року Бжого 1703 мар[та] 14».

(НБУ. — IP. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 322—323 зв. — Копія середини XVIII ст. Внизу документа запис копіїста: «В подлинном така: „Варлаам Страховский, м[о]н[а]ст.[и]ря Выдубицкого киевского игумен; Варлаам, намісник м[о]н[а]ст[и]ря Выдубицког[о]; Силвестр, уставних м[о]н[а]ст[иря] Выд[убицкого]; Михаїл, економ м[о]н[а]ст[и]ра Выд[убицкого]; Иоанн Углицкий, протопоп киевскищ Михаїл Хомінский, с[вя]щенник Глібо-вориский [очевидно, помилка Слід читати: Глібо-борисовский. — Ю. М.]. Онуфрий Літіцкий, с[вя]щенник“». Після цього намальовані три кола, в кожному з яких написано «місто печати».)

№ 8
Друга половина XVII ст. Київ (?). — Список земель і володінь Видубицького монастиря в Корсуні

«Список околичности кгрунтов мнастирских в самом місті Корсуну и того ж уезду, впрод

В самом місті двор, хат дві против стого Николи на ринку и комора.

Місце на двор на Ситанской улиці отказаное мнастиру попадею старою илінскою и на Ситниках ставок, сад из ліском, до того в Прутилцах ставок и ліс.

За містом против стого прорка Илиі двор куплений коп за сім, в том двору хата, сіни з коморою рублениі, топа, загорода з повітками то город (?).

Нижей Корсуна по лівой стороні Роси млинов два на містцу Чаловском як права опівают, наданое мнастиру з місцем там же дворовим, где двор.

Келийка, пекарня, комора и повіт, до того двора и млина випуст позад двором окоп до шляху и кут от шляху озером скелею каменною и Росу огорнений в них до перещепини.

На правой стороні Роси місце на млині, прозвиском Шупиковщина, до того містца млинового лука, взявши з гори Роси, от потючка вниз поза криницею, окопом до шляху, за що дано коп сто.

Еще понижей млинов Кандибиних по правой стороні Роси, лука, куплена за десят талярей, от яких и чиїх граничит лук, ест в записі купчом.

В том же уезду Корсунском село Дацки, наданое мнстру зо всіми приналежитими ему кгрунтами, где в самом селі двор, парканом обнесений, келия з двома коморами, третимя в сінях комора холодная, пекарня, комора з лиодовнею, виниця з світелкою, стайня з шофою, загорода з шофами, лазня и садок насажений щепами, сливами, вишнями и деревом; церков древеная всім коштом мнстрским постановлена.

В том селі став прежде голдовал чотиром господаром, измерлие отказали дві части небожчику протопопі корсунскому Гудицкому, а протопопа надал тие части ставу мнстрю; третюю част заплатили Андрею Кириченку, за которую дали вола, до четвертой еще упоминается Васил Тищенко, жител дацковский.

Нижей другий став, куплений за сто золотих и талярий двадцят, на той же Сакавиці, в племиници Хмелницкой. На том ставу млин новопостроений, кол три.

Еще нижей на той же ріці ставище з греблею, купленое в черниці Хмелницкой за чотириста золотих. До того ставища ліс, гай березовий, луки и п(о) обої сторони той річки поле от Стеблева по долку, которая ви [...] и по окоп первий; от корсунской сторони по Бобилиов ліс поле, належи кгрунту Педановского прозвиском.

И еще нижей на той же річці ставище, купленое в в стеблювского члвка, прозиваемого Татаринця, за сто золотих, при том ставищу хутор з хатою рубленою и з огородами понад хутор дуброва и луки по обоїм сторонам той же річки.

И еще нижей по річці поза шлях стеблювский лука над самою рікою Росю и устю річки Сакавиці по лівой стороні от шляху окоп коло луки, а по правой стороні тоеиж річки вгору от шляху, як окопи показуют, до поля Педановского дуброва, купленая у Оникия, жителя корсунского, за два золотих и осмачку жита.

Долина прозвиском Мисниця (?) з лукою, ставком, лісом, полем, по обох сторонам долини, в кгрунті Дацковском куплена в старой Ани Присихи за вусімнадцять золотих.

Поле до Дацков здавна приналежное з правой сторони по річці от Корсуня сяг[ает] до Білошапчиного ліса до Вовчой долини от Петрушок села.

З лівой сторони по той же річціі от Стеблева до верху ліса Радчинця до Саскибиевого и по долину старую от Роси