Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

1) обсягу доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у підпункті 291.7 цієї глави, тобто іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) 2) обсягу доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування 3) обсягу доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи платників єдиного податку

При цьому для платників єдиного податку першої і другої груп (що визначаються згідно з підпунктом 1–2 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу) отримана сума перевищення граничної величини обсягу доходу, встановленого підпунктами 1–2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

296.7. Даний пункт вносить уточнення щодо складання податкової декларації платника єдиного податку, а саме вказує на те, що податкова декларація складається наростаючим підсумком, з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті.

Крім того, даним підпунктом передбачено можливість подання уточнюючої податкової декларації платника єдиного податку у порядку, встановленому цим Кодексом.

296.8. Даним пунктом закріплюється право платників єдиного податку, для отримання довідки про доходи, на подання до органу державної податкової служби податкової декларації за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, яка не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання. Крім того, подання вищезазначеної податкової декларації не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

При цьому вищезазначена податкова декларація повинна складатися з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

296.9. У цьому пункті вказується на те, що форма податкових декларацій платника єдиного податку, визначених пунктами 296.2 і 296.3 цієї статті, затверджуються в порядку, передбаченому статтею 46 розділу II цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 46.4 статті 46 розділу II цього Кодексу форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Крім того, необхідно відмітити, що виходячи з того, що податкова декларація платника єдиного податку, згідно з пунктом 296.7 цієї статті, складається наростаючим підсумком, отже, в такому випадку, згідно з пунктом 46.2 статті 46 розділу II цього Кодексу, податкова декларація платників єдиного податку, що відносяться до другої, третьої та четвертої групи (що визначаються згідно з підпунктами 2–4 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу), за результатами останнього податкового (звітного) періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому річна податкова декларація не подається.

Також треба відмітити, що у разі зміни форми податкової декларації до визначення нової форми декларації, яка набирає чинності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, згідно з пунктом 46.5 статті 46 розділу II цього Кодексу, діє форма декларації, що мала чинність до такого визначення.

Слід звернути увагу, що згідно з абз. «ґ» пункту 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 04.11.2011 № 4014-VІ[391] платники єдиного податку — юридичні особи за результатами провадження господарської діяльності за останній звітний (податковий) квартал до дня набрання чинності цим Законом (тобто за четвертий квартал 2011 року) подають розрахунок про сплату єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва»[392].

296.10. Даним пунктом встановлено, що платники єдиного податку першої, другої та третьої груп (що визначаються згідно з підпунктами 1–3 пункту 291.4 статті 291 розділу XIV цього Кодексу) не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

При цьому під терміном реєстратора розрахункових операцій, згідно зі ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»[393], розуміється пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Стаття 297. Особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку

297.1. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою;

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та