Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки) - Іван Дерейко

С. 62.(обратно) 104

Friedrich Jeckeln (1895–1946), СС-обергрупенфюрер (1936), генерал поліції (1941), генерал військ СС (1944), депутат Райхстагу (1932). Учасник 1 св. в., Залізний хрест 2 класу. Член фрайкору. З 1929 у НСДАП (№ 163348), з 1930 в СС (№ 4367). 1933–1940 — начальник СС-районів «Норд-ост» і «Центр», в 1938–1940 ХССПФ Центр. Німеччини, в травні—червні 1940 — на фронті, к-р батальону дивізії СС «Мертва голова», з липня 1940 по травень 1941 — ХССПФ Зх Німеччини. Червень — листопад 1941 — ХССПФ «Росія-Південь», потім ХССПФ «Остлянд і Росія-Північ» (до березня 1945). Паралельно очолював ряд частин і з’єднань поліції і військ СС в боях з партизанами та на фронті. Залізний хрест 1 класу, Германський хрест в золоті, Лицарський хрест. Засуджений до смертної кари ВТ ПрибВО, повішений.

(обратно) 105

Hans-Adolf Prutzmann (1901–1945), СС-обергрупенфюрер і генерал поліції (з 1941) та військ СС (з 1944), депутат Райхстагу (з 1932). Доброволець Верхньосілезького фрайкору в 1918–1934. У НСДАП з 1929 (№ 142290), в СС з 1930 (№ 3002). Керівник СС Пн-Зх Німеччини (1934–1937), ХССПФ Пн-Зх Німеччини (1937–1941). Червень — жовтень 1941 — ХССПФ «Остлянд і Росія-Північ», з жовтня 1941 (офіційно — з 11 грудня) — ХССПФ «Росія-Південь», з жовтня 1943 по вересень 1944 — ХССПФ «Україна». Зимою — весною 1944 — ком. дивізійної бойової групи «Прюцман» в боях з партизанами та на фронті. З листопада 1944 — інспектор (начштабу) партизанських загонів «Вервольф». Залізний хрест обох класів, Германський хрест в золоті. Полонений, вчинив самогубство.

(обратно) 106

Max Thomas (1891–1945), доктор медицини (психіатрія), СС-групенфюрер і генерал-лейтенант поліції (з 1942). Учасник 1 св. в., артилерист, Залізний хрест обох класів. До НСДАП та СС вступив в 1933 (партквиток № 1848453, СС № 141341). Командувач поліції безпеки і СД Бельгії і Пн Франції (1940–1941), керівник EG C (жовтень 1941 — квітень 1943), одночасно командувач поліції безпеки і СД в РКУ. Кілька разів важко поранений, у 1943 переведений в запас, після війни переховувався. Заарештований, вчинив самогубство.

(обратно) 107

ГДА СБУ. — Ф. 16. — Спр. 40. — Т. 2. — Арк. 17–18.

(обратно) 108

Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів: 2003 — С. 126.

(обратно) 109

Див.: Егерс Е. В. Партизаны и каратели. — Riga: Tornado, 1998. — С. 19–21.

(обратно) 110

У 1939 році чорна повсякденна форма Загальних СС (Allgemeine SS) була замінена на сіру, а старі мундири потрапили на склади. У 1941–1942 рр. вони були передані шума, модифікація ж полягала в тому, що на найбільш потерті елементи кітелів і шинелей — обшлаги, коміри, кишені — були нашиті відвороти з кольорового сукна: сірого, синього, брунатного, жовтого, рідше інших кольорів.

(обратно) 111

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 55663. — Т. 1. — Арк. 10.

(обратно) 112

Інший варіант написання прізвища — «Кедюлиг».

(обратно) 113

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 397. — Арк. 29.

(обратно) 114

Дуда А., Старик В. Буковинський курінь в боях за українську державність 1918–1941–1944. — Чернівці, 1995, — С. 84.

(обратно) 115

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 397. — Арк. 25–26.

(обратно) 116

Dean M. Collaboration in the Holocaust: Crimes of the Local Police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. New York, Washington, 2000. — С. 60.

(обратно) 117

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 62249. — Арк. 42.

(обратно) 118

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 57752. — Арк. 24–25, 32–33, 36 зв.

(обратно) 119

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 397. — Арк. 30.

(обратно) 120

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 42948. — Т. 1. — Арк. 32, 40, 59, 66, 101, 114–117, 159.

(обратно) 121

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 62249. — Арк. 19–22, 28.

(обратно) 122

Малаков Д. В. Київ. 1941–1943. Фотоальбом. — К.: Вид-во «Кий», 2000 — С. 121.

(обратно) 123

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 4. — Спр. 44. — Т. 1 — Арк. 232–235.

(обратно) 124

ГДА СБУ. — Ф. 5.