Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки) - Іван Дерейко
Пфеффер К. Г. Немцы и другие народы во второй мировой войне. // Итоги Второй Мировой войны. (Сб. статей). — М.: Изд. иностр. лит-ры, 1957. — С. 512–513; Уильямсон Г. СС — инструмент террора. — Смоленск: «Русич», 1999. — 416 с.; Watt D. Nazi Political Warfare: Persuasion and Subversion. // Carr W., Cecil R. & oth. Hitler’s War Machine — N. Y.: A Salamander books, 1975. — Р. 213–232.
(обратно) 17Jurado C. C. Foreign Volunteers of the Wehrmacht. — London: Osprey, 1983. — 48 р.; Abbot P., Thomas N. Partisan Warfare 1941–1945. — London: Osprey, 1983. — 48 р.; Windrow M., Burn J. The Waffen SS. — London: Osprey, 1995. — 48 р.
(обратно) 18Ковач А. Українська визвольна боротьба і «Власовщина». — [Б. м.], 1948. — 78 с.; Косик В. Україна і Німеччина у Другій Світовій війні. — Львів: НТШ, 1993. — 659 с.; Енциклопедія українознавства. — В 3 т. — Мюнхен, Нью-Йорк: НТШ, 1949 // Т. 3. Розд. ХХ. — С. 1186–1188.
(обратно) 19Колесник А. Д. РОА — власовская армия. Судебное дело А. А. Власова. — Харьков: Простор, 1990. — 78 с.; Семиряга М. И. Коллаборационизм: Природа, типология и проявления в годы Второй Мировой войны. — М.: РОССПЭН, 2000. — 863 с.; Ковалев Б. Н. Нацистская оккупация и коллаборационизм в России. 1941–1944. — М.: АСТ-Транзиткнига, 2004. — 483 с.
(обратно) 20Дуда А., Старик В. Буковинський курінь в боях за українську державність 1918–1941–1944. — Чернівці, 1995. — 272 с.
(обратно) 21Патриляк І.К. Легіони Українських Націоналістів (1941–1942): Історія виникнення та діяльність. — К.: Знання, 1999. — 20 с.
(обратно) 22Турба М. М. Опыт и особенности партизанских действий в Крыму 1941–1944 гг. // (Социально-политический аспект). — Одесса: Окфа, 1998. — 154 с.; Романько О. В. Мусульманские легионы во Второй мировой войне. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004. — 312 с.
(обратно) 23Шайкан В. О., Шайкан В. О. Соціально-політичні та економічні причини виникнення колабораціонізму на теренах рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в роки Другої світової війни. — Кривий Ріг: Мінерал, 2004. — 151 с.; Шайкан В. О. Колабораціонізм на теритоії рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в роки Другої світової війни. — Кривий Ріг, 2005. — С. 466.
(обратно) 24Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів, 2003. — 686 с.
(обратно) 25Історія застерігає: Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників на території України в роки Великої Вітчизняної війни. — К., 1986. — 264 с.; Київ у дні нацистської навали. (За документами радянських спецслужб). — Київ — Львів, 2003. — 526 с.; Косик В. Україна в другій світовій війні у документах. — У 3-х т. — Львів, 1997–1999. — Т. 1. — 382 с.; Т. 2. — 382 с.; Т. 3. — 382 с.; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні 1941–1944 рр. Зб. док. і матеріалів. — К.,1951. — 397 с.; Преступные цели — преступные средства: Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941–1944 гг.) — М.: Экономика, 1985. — 328 с.; Сергійчук В. Боротьба за волю, а не колаборація. — Київ: Українська Видавнича Спілка, 2001. — 40 с.; Сергійчук В. Поляки на Волині у роки Другої світової війни. Документи з українських архівів і польські публікації. — Київ: Українська Видавнича Спілка, 2003. — 576 с.; Совершено секретно! Только для командования! Док и матер. — М., 1967. — 376 с., та ін.
(обратно) 26Ленько Є. П’ять років в рядах Вермахту. Спогади комбатанта. — Тернопіль, 1999. — 135 с.; Татарський В. Під чотирма прапорами: Спогад. — Мюнхен, 1959. — 134 с.; З анонімного «Повідомлення поліцейського» // «Ї» — 2003. — Ч. 28 — С. 299–329.
(обратно) 27Мюллер-Гиллебранд Б. Сухопутная армия Германии 1939–1945 гг. — М.: Изографус, Изд-во Эксмо, 2002 — С. 622.
(обратно) 28Dean M. Collaboration in the Holocaust: Crimes of the Local Police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. — N. Y.: St. Martin’s Press, 2000, — C. 29. Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине — В 2-х кн. — // Кн. 1. — К.: Наукова думка, 1985 — С. 122.
(обратно) 29Karl Kitzinger (1886–1962), генерал авіації (1939). Учасник 1 св. в., Залізний хрест 1 і 2 класів. Після війни — в Райхсвері, з 1934 — в Люфтваффе, займав керівні посади у службах забезпечення і ППО. З квітня 1940 по червень 1941 — командувач авіаційної області «Норвегія», з липня 1941 по липень 1944 — командувач Вермахту в Україні, з липня по жовтень 1944 — командувач Вермахту у Франції. З жовтня 1944 по травень 1945 намагався організувати оборону фортечного району «Захід» («Західний вал»). Полонений британськими військами, у 1947 — звільнений.
(обратно)