Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
245.3. Орієнтовний безпечний рівень впливу речовин (далі — ОБРВ) — це максимальна концентрація забруднюючої речовини, яка визнається орієнтовнобезпечною при скиді у водний об’єкт зворотних вод та приймається як тимчасовий гігієнічний норматив допустимого вмісту речовини у воді водних об’єктів. ОБРВ встановлюється на основі короткочасних досліджень за відповідною методикою та набуває чинності після затвердження головним державним санітарним лікарем України на обмежений термін. ОБРВ подані у наказі МОЗ України № 336 від 21.11.1997 р. «Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів (ГДК та ОБРВ) у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць та (ОДР) у воді водоймищ».
За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено ГДК або ОБРВ, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично-допустимої концентрації, наведеної у пункті 245.2 цієї статті, тобто 84 033 грн за тонну.
245.4. Дотримання науково-обґрунтованих норм скидання стічних вод у водойми повинно забезпечувати ефективне самоочищення води, тобто ліквідацію у воді водних об’єктів речовин, що потрапили в неї, під впливом мікроорганізмів. Крім того, до процесів самоочищення можуть бути віднесені також сорбція розчинених сполук планктоном і донними відкладами, агломерація та осідання часточок, нарешті, розбавляння забрудненого потоку чистими потоками водойми тощо. Тому під самоочищенням розуміють сукупність біохімічних, фізико-хімічних та гідродинамічних (розбавляння) процесів, які зумовлюють зниження концентрації забруднюючих речовин у воді водного об’єкта. У забруднених водних об’єктах завжди відбуваються з тією чи іншою інтенсивністю природні процеси, спрямовані на відновлення первісних властивостей і складу води. Отже, ці процеси безупинно формують фон забруднення, що постійно змінюється у часі.
Застосування підвищуючого коефіцієнта до ставки — 1,5 (відповідно до пункту 245.4 ПК України), зумовлене тим, що озера та ставки є закритими і тому відновлення (самоочищення) води водойм здійснюється повільніше.
Стаття 246. Ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах246.1. Ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів:
246.1.1. обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, — 431 гривня за одиницю;
246.1.2. люмінесцентних ламп — 7,5 гривні за одиницю.
246.2. Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів:
Клас небезпеки відходів Рівень небезпечності відходів Ставка податку, гривень за тонну I надзвичайно небезпечні 700 II високо небезпечні 25,5 III помірно небезпечні 64 IV малонебезпечні 2,5 малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості 0,25246.3. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.
246.4. За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 — 246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.
246.5. Коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:
Місце (зона) розміщення відходів Коефіцієнт В межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж 3 На відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту 1246. Визначення терміна «відходи» наведено в коментарі до пп. 240.1.3. Небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які