Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів

209.11. У разі якщо протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів сукупне постачання несільськогосподарських товарів/послуг перевищує 25 відсотків вартості всіх товарів/послуг сільськогосподарського підприємства (тобто підприємство не відповідає критерію, встановленому п. 200.6), то:

— на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення;

— орган ДПС виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування.

В умовах дії обставин непереборної сили суб’єкти спеціального режиму оподаткування можуть продовжити застосування спеціального режиму протягом певного терміну за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим або обласних рад. Ця норма не застосовується у випадках, якщо ризики втрати товарів були належно застраховані або у такого платника достатньо коштів на самостійне покриття збитків.

209.12. Цим пунктом визначено підстави для анулювання свідоцтва суб’єкта спеціального режиму оподаткування, у т. ч. за заявою сільськогосподарського підприємства про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування. У випадках, передбачених п. 209.12, сільськогосподарське підприємство зобов’язане повернути органу ДПС свідоцтво про його реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

209.13. Сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування, подає податкову декларацію у строки та в порядку, встановлені для всіх платників податку.

У разі якщо суб’єкт спеціального режиму оподаткування здійснює діяльність у сфері сільського господарства, окремо лісового господарства, окремо рибальства чи одночасно здійснює всі види діяльності у сфері сільського, лісового господарства, рибальства, то подається одна податкова декларація з ПДВ (скорочена), а у спеціальних полях робиться відмітка за тим видом діяльності, який є основним для платника. При цьому до такої податкової декларації включаються обсяги постачання за всією сільськогосподарською діяльністю, до якої застосовується спеціальний режим. Звичайно, складається єдиний реєстр отриманих і виданих податкових накладних.

Якщо сільськогосподарське підприємство, що обрало спеціальний режим оподаткування, одночасно здійснює господарську діяльність, на яку не поширюється дія спеціального режиму, цей платник податку за результатами такої діяльності подає до контролюючого органу декларацію, за якою розрахунки з бюджетом проводяться на загальних підставах.

209.14. Операції з постачання сільськогосподарської продукції оподатковуються за основною ставкою ПДВ. Операції з вивозу сільськогосподарської продукції за межі митної території України оподатковуються суб’єктом спеціального режиму за нульовою ставкою.

Відповідно до п. 10 підрозділу 2 розділу XX Кодексу «Перехідні положення» установлено, за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; з 1 січня 2014 року — 17 відсотків.

209.15. У цьому пункті подано визначення основних термінів, що застосовуються для цілей ст. 209. Податковий кредит формується за рахунок виробничих факторів, перелік яких подано у пп. 209.15.1.

209.16. Важливо знати, що на процес обробки, переробки та/або консервації спеціальний режим оподаткування не поширюється, якщо у такій обробці використовуватиметься сировина, придбана в іншого виробника, а не самостійно вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена).

209.17. Цей пункт містить вичерпний перелік видів діяльності за кодами КВЕД, на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Для того щоб платнику ПДВ визначитися, чи поширюється на той або інший вид сільськогосподарської продукції спеціальний режим оподаткування, йому необхідно звернутися до зазначеного переліку видів діяльності. Перелік включає продукцію та послуги, пов’язані з рослинництвом, тваринництвом, змішаного сільського господарства, продукцію і послуги лісового господарства, продукцію та послуги рибництва тощо. Переліком також передбачено такі види діяльності, як обробка, переробка, консервація продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання її в інших осіб).

209.18. Сільськогосподарські підприємства, які не обрали спеціального режиму оподаткування та на загальних підставах є платниками ПДВ, суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (такою сумою є різниця між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту), повністю залишають у власному розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

У разі якщо сільськогосподарським підприємством товарно-матеріальні цінності виготовлені та/або придбані використовуються у господарських операціях, пов’язаних з виготовленням зазначених у цьому пункті товарів (послуг), а частково для інших цілей, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється пропорційно, виходячи з частки використання таких товарно-матеріальних цінностей в операціях, пов’язаних з реалізацією молока, худоби, птиці, вовни, а також молочних продуктів, молочної сировини та м’ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах та відповідно в інших операціях.

210.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню в загальному порядку, встановленому цим розділом.

210.2. У цій статті терміни вживаються в такому значенні:

культурні цінності — вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату — товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701–9706 згідно з УКТ ЗЕД;

дилер — платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності, незалежно від мети та цілей їх ввезення, з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;

маржинальний прибуток (без урахування податку) — це сума, отримана у вигляді різниці між ціною продажу товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.

210.3. У разі постачання культурних цінностей застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до