Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.
У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства, а саме використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 статті 123 Кодексу, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (пункт 123.2 статті 123 Кодексу).
На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби.
Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету.
Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.
209.3. Оскільки сільськогосподарське підприємство, що застосовує спеціальний режим оподаткування, не перераховує ПДВ до державного бюджету, то воно позбавляється права на бюджетне відшкодування за внутрішніми операціями. А сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, що перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
209.4. Сільськогосподарське підприємство, яке застосовує спеціальний режим оподаткування, у разі вивезення сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту має право отримати бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальником товарів/ послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Склад виробничих факторів визначено у пп. 209.15.1 цієї статті. Отже, при здійсненні операцій експорту застосовується загальний порядок відшкодування ПДВ, визначений статтею 200 цього Кодексу.
209.5. Податковий кредит платника податку, що придбаває сільськогосподарські товари/послуги у сільськогосподарського підприємства, що знаходиться на спеціальному режимі оподаткування, визначається на загальних підставах відповідно до статей 198, 201 цього Кодексу.
209.6. Пунктом визначено критерії сільськогосподарського підприємства, згідно з якими підприємство має право перейти на спеціальний режим оподаткування ПДВ. Сільськогосподарські товари/послуги повинні становити не менше ніж 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським підприємством протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних (податкових) періодів. При цьому виробництво сільськогосподарських товарів/послуг може здійснюватися лише на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. Застосування зазначених критеріїв необхідно для запобігання використанню спеціального режиму оподаткування для уникнення податку підприємствами, що не мають для застосування цього режиму належних підстав.
Для визначення питомої ваги сільськогосподарських товарів/послуг у вартості всіх товарів/послуг, поставлених сільськогосподарським підприємством, вартість сільськогосподарських товарів/послуг повинна включати:
вартість продукції рослинництва і тваринництва та продуктів їх переробки на власних виробничих потужностях;
вартість продукції рибницьких, рибальських та риболовецьких підрозділів, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) і продуктів її переробки на власних виробничих потужностях;
вартість продукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах.
209.7. Пунктом визначено групи товарів, що вважаються сільськогосподарськими, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, за умови, що такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку — суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку — їх виробником.
При обчисленні частки у розмірі не менше ніж 75 % вартості всіх товарів/ послуг враховуються лише сільськогосподарські товари, що вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються безпосередньо суб’єктом спеціального режиму оподаткування. Якщо такі товари/послуги придбаваються в інших осіб, вони не включаються до складу сільськогосподарських при обчисленні зазначеної частки (75 %).
Не поширюється спеціальний режим оподаткування на постачання сільськогосподарським підприємством, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування, інших товарів, що не відповідають визначенню за цією статтею, як сільськогосподарських товарів. За такими операціями постачання нарахування та сплата податку до бюджету здійснюється на загальних підставах.
209.8. Спеціальний режим оподаткування не поширюється на виробників підакцизних товарів (лікеро-горілчані вироби, коньяк, бренді). Однак спеціальний режим оподаткування можуть застосовувати підприємства первинного виноробства, що поставляють виноматеріали для підприємств вторинного виноробства. Підприємства первинного виноробства здійснюють переробку винограду, виробництво виноматеріалів, сусла або соку консервованого, концентрату виноградного соку, займаються витримкою виноматеріалів, а також утилізацією відходів виноробства.
209.9. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань у сільськогосподарського підприємства. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у сільськогосподарського підприємства — продавця товарів/послуг.
209.10. Для переходу на спеціальний режим оподаткування сільськогосподарське підприємство
