Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
Відомості про отримання Свідоцтва платником ПДВ чи Представником платника вказуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення — у разі направлення поштою Свідоцтва платнику ПДВ.
Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом 10 робочих днів від дня надходження до податкового органу заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня строку у 10 робочих днів направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника ПДВ Свідоцтво поштовим відправленням з післяплатою за рахунок одержувача.
Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику ПДВ Свідоцтво у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке Свідоцтво, відсутністю за місцезнаходженням (місцем проживання) платника ПДВ, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник ПДВ чи Представник платника може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно зі статтею 184 цього Кодексу. При цьому податковий орган здійснює заходи щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ згідно з Порядком обліку.
У Свідоцтві найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника ПДВ вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом комп’ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами. Оригінал Свідоцтва повинен зберігатися платником.
183.10. У цьому пункті зазначено, що за наявності підстав для обов’язкової реєстрації платника він вважається платником, незалежно від того, чи була подана реєстраційна заява. До моменту реєстрації платник не має права на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Норма є уточнюючою щодо реєстрації платників, які з отриманням свідоцтва про реєстрацію мають право формувати не лише власний податковий кредит, а й податковий кредит своїм контрагентам за рахунок виписки податкових накладних при постачанні товарів/послуг.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником ПДВ, не враховуються періоди попередніх реєстрацій, які були анульовані. Датою податкової реєстрації такого платника ПДВ є дата його нової реєстрації, незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про повторну податкову реєстрацію. Під час реєстрації датою початку дії Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.
183.11. Цим пунктом, як і у Законі України «Про податок на додану вартість», передбачено, що оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен зберігатися платником, а засвідчені органом податкової служби копії свідоцтва — розміщуватися у доступних для огляду місцях у приміщенні платника та в усіх його відокремлених підрозділах.
Для засвідчення копій Свідоцтва платник ПДВ подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою № 2-РК, додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред’являє оригінал Свідоцтва. Податковий орган може відмовити у засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника ПДВ, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Кодексом.
Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику ПДВ або Представнику податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред’явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис «Копія (підлягає поверненню до податкового органу)». У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім’я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу. Усі засвідчені копії Свідоцтва підлягають поверненню до податкових органів у разі анулювання реєстрації, заміни Свідоцтва чи втрати Свідоцтва одночасно з поверненням Свідоцтва або поданням відповідної заяви платником ПДВ.
Засвідчені копії Свідоцтва, що зіпсовані, зношені або перестали використовуватись, можуть бути повернені платником ПДВ до податкового органу у будь-який час разом із супровідним листом. У разі втрати засвідчених копій Свідоцтва платник ПДВ письмово повідомляє податковий орган про втрату таких копій та надає пояснення за підписом платника ПДВ (для фізичних осіб) або керівника платника ПДВ (для юридичних осіб).
Інформація щодо кількості засвідчених та виданих податковим органом копій Свідоцтва, повернених та втрачених засвідчених копій Свідоцтва вноситься до районного рівня Реєстру. Реєстраційні заяви з будь-якими позначками, заяви про видачу засвідчених копій Свідоцтва, документи, додані до таких заяв, корінець Свідоцтва, повідомлення і пояснення щодо Свідоцтва чи його засвідчених копій та інші документи щодо реєстрації платника ПДВ зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) такого платника податків.
Зазначена норма спрямована на запобігання порушенням податкового законодавства.
183.12. У цьому пункті Кодексу зазначено, що реєстр платників податку ведеться центральним органом державної податкової служби.
Реєстр — це автоматизований банк даних, створений для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу. Складовою частиною Реєстру є реєстр суб’єктів спеціального режиму оподаткування.
У Реєстр включаються такі види даних:
ідентифікаційні — індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ, код ЄДРПОУ, податковий номер, який надають податкові органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а
також найменування — для юридичних осіб та прізвище, ім’я, по батькові — для фізичних осіб — підприємців;
довідкові — дані про місцезнаходження (місце проживання), телефони платника ПДВ, прізвища, імена, по батькові та реєстраційні номери облікових карток платника податків керівника і головного бухгалтера юридичної особи — платника ПДВ;
реєстраційні —
