Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. - Колектив авторів
168.4.5. фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації в органах державної податкової служби;
б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам — за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в) в інших випадках — за її податковою адресою;
168.4.6. контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу;
168.4.7. відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід;
168.4.8. відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа у випадках, визначених цим розділом.
168.5. Суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)
168.1.1. Відповідно до п. 14.1.180 ст. 14 для цілей розділу IV Кодексу юридичні особи (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), самозайняті особи, постійне представництво нерезидента — юридичної особи, які нараховують (виплачують) фізичним особам доходи, визначені п. 164.2 ст. 164 Кодексу з джерела їх походження в Україні, а також, здійснюючи господарську діяльність, використовують найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових або цивільно-правових договорів (контрактів) (тому несуть обов’язки зі сплати їм заробітної плати відповідно до Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII), — набувають статусу податкового агента. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, водночас виконує обов’язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету. Податок сплачується за рахунок найманого працівника шляхом відрахування із суми нарахованого оподатковуваного доходу за відповідною ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Обов’язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку покладено на податкового агента й у випадку виплати платнику податку інших оподатковуваних доходів, тобто у вигляді іншому, ніж заробітна плата, з джерелом їх походження з України (пп. а п. 171.2 ст. 171 Кодексу), за ставками, визначеними п. 167.2 п. 167 Кодексу.
168.1.2. Згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI податок на доходи фізичних осіб підлягає зарахуванню до відповідного місцевого бюджету. До бюджету податок сплачується (перераховується) шляхом подання до банківської установи податковим агентом єдиного платіжного документа, який відображає загальну суму утриманих податків на доходи всіх фізичних осіб такого податкового агента. Платіжний документ щодо сплати податку є обов’язковою умовою прийому банківськими установами документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів.
Відповідно до п. 5 ст. 341 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта на умовах договору на розрахункове обслуговування. Причому поняття «установи банків» ототожнюється з поняттям «банківські установи» (п. 2, 3 ст. 386 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ГУ). У контексті уточнення змістовного наповнення поняття «банківська установа» потребує додаткового визначення поняття «банк». Згідно зі ст. 2 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
168.1.3. Відповідно до положень Кодексу не оподатковуються під час нарахування чи виплати платникам податків такі доходи (прибутки):
— дохід орендодавця у випадках, передбачених п. 170.1 ст. 170. Податок сплачується щоквартально;
- інвестиційний прибуток (п. 170.2 ст. 170 Кодексу), крім випадку, передбаченого пп. 170.2.9 ст. 170, яким передбачено, що платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, має право укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента. Податок сплачується за наслідками року;
— дохід від відчуження за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на об’єкт нерухомості/рухомого майна (п. 172.5 ст. 172 та 173.4 ст. 173). Податок сплачується за наслідками року;
— дохід у вигляді успадкованого майна (крім спадкоємців-нерезидентів) (п. 174.3 ст. 174). Податок сплачується за наслідками року;
- іноземні доходи (п. 170.11 ст. 170). Податок сплачується за наслідками року.
Відповідно до пп. 168.1.3 ст. 168 Кодексу вищеперелічені доходи (прибутки) відображаються платником податку у річній податковій декларації.
168.1.4. Податковий агент може здійснювати нарахування та сплату оподатковуваного доходу на користь платника податку у грошовій (у тому числі готівкою, отриманою як виручка в касу підприємства), або в негрошовій формі. У випадку виплати оподатковуваного доходу у негрошовій формі або готівкою з каси та для цілей пункту 54.2 статті 54 розділу II Кодексу граничним терміном сплати (перерахунку) податку до бюджету встановлюється один банківський день, що настає за днем такого нарахування чи виплати оподатковуваного доходу.
Відповідно до Постанови Правління НБУ 16.08.2006 № 3 20 «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті» банківський день у системі електронних платежів Національного банку — позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов’язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку, за умови, що підсумки
