Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд. 1917-1918 рр. Початок революційної стихії. Книга перша - Юрій Станіславович Митрофаненко

місцевої самооборони. Не цуралося румчеродівське керівництво й запровадження благодійних акцій, зокрема, тижневого збору теплого одягу для солдат діючої армії (відношення №3507 від 19 вересня 1917 р.). Листування з регіональними демократичними організаціями проводилося персоналом секції зв'язку. Нарівні з іногороднім відділом ВЦВК Петроградської Ради Депутатів, інформаційним відділом Ради Солдатських Депутатів КВО та іншими «грандами» медійного простору революційної доби ця пропагандистська агенція відрізнялася доволі широким спектром дії. Вчорашніх союзників розвів по різні боки барикад державний переворот 25 жовтня 1917 року у Петрограді. Через день після арешту Тимчасового уряду до Новогеоргіївська надійшла телеграма за підписом голови Румчероду. Столичні події викладалися у різко антибільшовицькому висвітленні. Зокрема, В. І. Леніну закидалося «підсилення розриву між фронтом і тилом...» Безперебійне постачання окружних військових частин всім необхідним в умовах політичного хаосу мало забезпечити щойно організоване за участю представників Румчероду, Української обласної Ради тощо Тимчасове революційне фронтове бюро.

На противагу новоствореному бюро губернське керівництво Рад оголосило про підтримку рішень 2-го Всеросійського з'їзду депутатів та його боротьбу «за створення однорідної соціалістичної революційної влади...» При цьому всі депутатські громади губернії мали змогу приєднатися до цієї ідеологічної платформи. Про становище у Новогеоргіївську та загальний перебіг дожовтневих подій у місті йшлося у доповіді провідного партійного функціонера Михайла Новікова на розширеному засіданні Херсонського губернського виконавчого комітету 26 жовтня 1917 року.

М. Новіков, пряма мова:

«...Советом организованы профессиональные союзы, а также организован К. С., с которым достигнуто слияние. Совет был на высоте и пользовался большим авторитетом среди населения. Вся власть была в руках Совета. Но после Корниловского мятежа, когда часть представителей была отозвана из Совета уходящей частью войск, престиж Совета стал падать.

Беспорядки, возникающие в связи с недостатком мануфактуры, были улажены в корне. В гарнизоне образовалась Украинская рада, которая до разрешения Совета не имела никакой силы. В настоящее время стала чувствовать себя настолько сильной, что бы выносить свои постановления, в частности о возвращении офицеров, арестованных в связи с Корниловским мятежом.

Средства Совет получает с обложения капиталистов, а так же от устраиваемых спектаклей.

В предвыборной кампании в Учредительное Собрание Советом приняты самые энергичные меры, с этой целью по деревням командировано около 20 инструкторов, каковым поручено вести обширную агитацию...»

Вплив Центральної Ради на політичні процеси у межах Херсонської губернії прогнозовано зріс після петроградського тріумфу більшовиків. З падінням Тимчасового уряду у владній вертикалі національних окраїн колишньої імперії виникли зяючі прогалини, що й було з успіхом використано Польщею, Фінляндією, країнами Балтії, що миттєво проголосили про власний суверенітет. Український національний парламент, у свою чергу, використав посилення відцентрових тенденцій у власних цілях, видавши 3-й Універсал, що проголошував нові, федеративні стосунки з Росією. Відтепер де-юре влада нового українського уряду поширювалася на 9 губерній Південного-Західного краю, в тому числі і на Херсонщину. Потрібно зазначити, що попри відсутність навіть номінальної юрисдикції у дожовтневий період губернія перебувала у полі зору Генерального Секретаріату. Так, протягом 28-30 червня 1917 р. в Одесі тривав губернський український національний з'їзд, у роботі якого взяли участь представники волосних комітетів безпеки, продовольчих комітетів та селянських спілок. Коло інтересів доповідачів стосувалося переважно питань культурно-просвітницької площини.

Проте на дворі був уже Жовтень. Політизація суспільства поширилася на армію, сягнувши тим самим крайньої межі. Солдати та офіцери, особливо тилових частин, стали повноправними учасниками боротьби за владу. Зокрема, для встановлення 29.10.1917 р. у Ново-Георгіївську влади національно свідомої Української Ради вирішальне значення мала позиція командування 8-го запасного кавалерійського полку. Далі наводяться уривки з тексту унікального документу, що зберігається у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.

«ПРИКАЗ

По 8 запасному кавалерийскому полку №362

29-го Октября 1917 года. На театр войны.

П.2

На семь объявляю резолюцию общего собрания Украинцев при участии представителей Мусульман, Молдаван и Поляков Новогеоргиевского гарнизона, состоявшегося 29 сего Октября. Объединенное заседание Украинцев и представителей Мусульманского и Молдаванского комитетов:

Выслушали доклад, что в этот тяжелый час Всероссийского безладия и анархии, когда в Петрограде часть временного Правительства арестовано, а по другим сведениям неизвестно где находится, для спасения от гибели и разорения Украинского края вся власть на Украине с включением губерний: Харьковской, Херсонской и Екатеринославской принять в руки Украинской Центральной Рады, ответственным органом перед которой является учрежденный в городе Киеве при Раде Краевой Революционный Комитет по охране революции и общего порядка на всей территории Украины и которому в порядке охраны подчиняются все органы власти, расположенные на территории Украины, вследствии этого и на основании распоряжения этого комитета, переданного через представителя Украинского Войскового Генерального Комитета вся власть в городе Новогеоргиевск должна перейти к демократической организации Новогеоргиевской Украинской Рады, в состав которой должны войти представители от всех учреждений и организаций Новогеоргиевского гарнизона. Общее собрание единогласно постановило:

1) Всю власть в городе Новогеоргиевске, как военную, так и административную передать в руки Новогеоргиевской Украинской Рады.

2) Предложить всем учреждениям и организациям города Новогеоргиевска и его гарнизона командировать своих представителей по одному от каждого учреждения и организации для совместного участия в работах Рады для поддержания порядка и охраны революции от посягательств на ее завоевания от кого бы таковые не исходили.

3) Послать телеграмму Краевому революционному комитету в город Киев и Центральной Раде о принятых мерах установления власти и порядка.

4) В случае нежелания отдельных лиц и организаций признать власть Украинской центральной Рады, уполномоченной и ответственной перед которой является Новогеоргиевская Украинская Рада, не останавливаться перед принятием самых решительных мер до применения оружия включительно и объявления Новогеоргиевска на осадном положении.

5) Так как Совет солдатских депутатов ведет вредную для организации агитацию, а отдельные его члены стоят прямо таки во враждебном отношении к украинцам, предложить Совету передать все дела в Новогеоргиевскую Украинскую Раду в течение 3-х дней, так как