Науково-практичний коментар Земельного кодексу України - О. М. Мірошниченко

в) встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) здійснення заходів щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію вико­ристання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровад­ження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удо­сконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін;

д) розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів, вторинного засолення і заболочення, ущільнення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, по консервації деградованих і малопродуктивних земель, попередженню інших негативних явищ;

е) організація територій несільськогосподарських підприємств, організацій і установ з метою створення умов ефективного землекористування та обмежень і обтяжень у використанні земель.

Загальна характеристика. Визначені коментованою нормою "завдання землеустрою" з незначними варіаціями продубльовані у ст. 2 ЗУ "Про землеустрій" як "призначення землеустрою".

До пункту "а". Одним з принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 ЗКУ, є забезпечення раціонального використання та охорони земель (див. коментар до ст.5 ЗКУ). Раціональне використання зумовлюється не в останню чергу поділом земель на відповідні категорії за цільовим призначенням з урахуванням природних характеристик земель та доцільності їх використання під конкретні цілі. Усунення недоліків у розташуванні земель є ціллю проведення таких дій, як внутрігосподарське та міжгосподарське землевпорядку­вання, одним з важливих результатів планування використання територій населених пунктів, розробки проектів щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення тощо.

До пункту "б". Для формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем використовуються дані, отримані у процесі виконання землевпорядних робіт.

Законодавство передбачає існування Державного фонду документації із землеустрою (див. ПКМ від 17.11.2004 №1553 "Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою"), який сформований "на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця роз­ташування земельних ділянок та форми власності на них, може використовуватись орга­нами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також: підприємствами, установами, організаціями і громадянами" для отримання і опрацювання інформації, яка накопичується у фонді у встановленому порядку.

Отримання при здійсненні землевпорядних дій інформації може бути безпосередньою підставою її використання для розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель. Це можливо, зокрема, при розробці схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, що розробляються з метою визначення перспективи використання та охорони земель, для підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (ст. 47 ЗУ "Про землеустрій"); проектів землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань, які розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель (ст. 51 Закону); проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, які відповідно до закону розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впо­рядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів тощо (ст. 52 Закону).

До пункту "в". Реалізація передбаченого даним пунктом завдання землеустрою знайшла відображення у закріпленні законом таких видів землевпорядних дій, як встановлення і зміна меж адміністративно-територіальних утворень (ст. 46 ЗУ "Про землеустрій"), скла­дання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок (ст. 50 Закону), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (ст. 55 ЗУ "Про землеустрій"), складання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 47 ЗУ "Про землеустрій").

До пункту "г". Розробка загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель сприяє визначенню складу та обсягів першочергових і перспективних заходів з використання та охорони земель, а також обсягів і джерел ресурсного забезпечення їх реалізації (ст. 44 ЗУ "Про землеустрій".). Щодо стану із виконанням даного завдання див. коментар до ст.ст. 177, 178 ЗКУ

Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень також сприяють досягненню поставленої у коментованому пункті мети, оскільки розробляються з метою визначення перспективи щодо використання та охорони земель, а також підготовки обґрунтованих пропозицій у галузі земельних відносин, організації раціонального використання та охорони земель, перерозподілу земель з урахуванням потреби сільського, лісового та водного господарств, розвитку сіл, селищ, міст, територій оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного при­значення, природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення тощо (ст. 45 ЗУ "Про землеустрій".).

До пункту "ґ". Еколого-економічна оптимізація використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін забезпечується розробкою проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впоряд­кування угідь з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів (ст. 52 ЗУ "Про землеустрій").

Також можливе складання робочих проектів землеустрою як кінцевих документів на виконання заходів, передбачених схемами використання та охорони земель, що потребують капітальних вкладень (ст. 54 ЗУ "Про землеустрій").

До пункту "д". Розробка системи заходів по збереженню і поліпшенню природних ландшафтів, відновленню і підвищенню родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землюванню малопродуктивних угідь, захисту земель від