💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Iсторичнi есе. Том 2 - Іван Лисяк-Рудницький

Iсторичнi есе. Том 2 - Іван Лисяк-Рудницький

Читаємо онлайн Iсторичнi есе. Том 2 - Іван Лисяк-Рудницький
хоч тоді ще не як прихильник традиційного козацького гетьманства. Йому радше присвічувала думка про українське королівство з конституційно-демократичною формою правління. На київський королівський трон, що постав би в наслідок воєнної поразки Росії, мав би бути запрошений член котроїсь із старих європейських династій, подібно до того, як сталося в 19 стол. в декількох новоповсталих балканських державах. Зокрема Липинський і його тодішні однодумці зупинялися на таких трьох можливих кандидатурах: принц Йоахім, наймолодший син німецького цісаря Вільгельма II; один з синів архикнязя-престонаслідника Франца-Фердінанда, які через своє походження з морганатичного подружжя не мали прав на наследство в Австро-Угорщині; секундоґенітура династії Романових. (Цю інформацію завдячую д-рові Ярославу Пеленському).

120

Tocqueville A., de. The Old Regime and the French Revolution / Transl. by S. Gilbert. - New York, 1955. - P. 110-111.

121

Нумерацію сторінок із книжки В. Липинського “Листи до братів-хліборобів” ([Відень], 1926) подано в дужках після відповідних цитат.

122

Лист В. Липинського до О. Назарука від 18 лютого 1925 р. цитується за вид.: Листи Осипа Назарука до Вячеслава Липинського / Ред. І. Лисяк-Рудницький. - Філадельфія, 1978. - C. XLVI.

123

Ortega у Gasset J. Concord and Liberty / Transl. by H. Weyl. - New York, 1963. - P. 19-20.

124

Ferrero G. The Principles of Power / Transl. by T. R. Jaeckel. - New York, 1942.

125

Дані про життя В. Липинського подаємо за нашою статтею: Іван Лисяк-Рудницький, “Вячеслав Липинський”, “Між історією й політикою” (Мюнхен: Видавництво “Сучасність”, 1973), стор. 139-62. Там же зібрана література.

126

Досі нема ні одної біографічної студії про Осипа Назарука. Інформації про його життя зібрав автор з писань самого Назарука, що в них багато автобіографічних елементів, та з принагідних вісток, розкиданих в історичній та мемуарній літературі.

127

В. Липинський, “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930” (АСЕДІЛ).

128

Ч. 21 (10 квітня 1924), стор. 93.

129

Ч. 2 (21 лютого 1921), стор. 2.

130

Ч. 1 (5 вересня 1920), стор. 1.

131

Ч. 2 (21 лютого 1921), стор. 3-4. Ішлося про справу приступлення УСХД до міжпартійної Всеукраїнської Національної Ради, що тоді формувалася в Відні. Липинський узалежнював це від того, щоб Рада заявила, що не визнає уряду УНР. Назарук же намагався переконати Липинського, що гетьманці повинні ввійти до Ради без цієї передумови для того, щоб у ній скріпити протипетлюрівські елементи.

132

Ч. 147 (12 лютого 1930), стор. 468-69.

133

Ч. 23 (25 квітня 1924), стор. 116.

134

Лист В. Липинського до О. Назарука від 29 січня 1930 (АСЕДІЛ).

135

Лист В. Липинського до О. Назарука від 29 січня 1930 (АСЕДІЛ).

136

Ч. 12 (9 вересня 1923), стор. 21-22.

137

Назарук згодом описав свою світоглядову кризу, пережиту в Канаді, в книжці “На Спокійнім океані: Вражіння і думки з дороги” (Львів: Бібліотека Української Народньої Обнови, 1934).

138

Ч. 6 (19 червня 1923), стор. 6.

139

Ч. 13 (28 вересня 1923), стор. 24.

140

Ч. 13 (28 вересня 1923), стор. 24.

141

Ч. 69 (14 січня 1925), стор. 267.

142

Осип Назарук, “До історії революційного часу на Україні: Українські політичні партії, їх союзи і теорії” (Вінніпеґ, 1924), стор. 15-16. Брошура написана восени 1923 р.

143

Ч. 13 (28 вересня 1923), стор. 25.

144

Назарук, “До історії революційного часу на Україні”, стор. 11.

145

Ч. 6 (19 червня 1923), стор. 7.

146

Вячеслав Липинський, “Релігія і Церква в історії України” (Філядельфія, 1925. Передрук з “Америки”); друге вид. (Львів: Накладом “Дружини”, 1933); третє вид. (Нью-Йорк: Булава, 1956. Фототипічний передрук першого вид.). В кожному з трьох видань не з’ясована генеза книжки та роля Назарука в її постанні. Авторське вступне слово Липинського звернене до не названого по імені “Пана Редактора”, що ним, очевидно, був Назарук.

147

Ч. 59 (3 листопада 1924), стор. 239.

148

“Січ” ч. 22 (20 листопада 1924). Див. Додатки, ч. I.

149

Ч. 14 (17 грудня 1923), стор. 31-47.

150

Ч. 18 (10 березня 1924), стор. 76-77.

151

Ч. 48 (22 вересня 1924), стор. 211-12.

152

Ч. 78 (26 березня 1925), стор. 301-10.

153

Ч. 142 (13 лютого 1928), стор. 456.

154

Листи Липинського до Назарука, що зберігаються в архіві Східньо-Европейського Дослідного Інституту ім. В. К. Липинського в Філядельфії, будуть публіковані, разом з його листами до інших осіб, у заплянованому Інститутом повному виданні письменницької спадщини Липинського та його архіву.

155

Ч. 14 (17 грудя 1923), стор. 41.

156

Ч. 21 (10 квітня 1924), стор. 104.

157

Ч. 35 (12 червня 1924), стор. 154.

158

Ч. 37 (30 червня 1924), стор. 161-62.

159

Ч. 21 (10 квітня 1924), стор. 92.

160

Ч. 65 (20 грудня 1924), стор. 249.

161

Ч. 77 (9 березня 1925), стор. 297.

Відгуки про книгу Iсторичнi есе. Том 2 - Іван Лисяк-Рудницький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: