Європейська конвенція з прав людини та кримінальний процес - Джеремі Макбрайд
Нарешті, уряд жодним способом не довів, що поновлення обвинувачень, від яких відмовились за постановою прокурора, було якимсь винятковим заходом...
«Ваїч проти Туреччини» (Vayíç v Turkey), 18078/02, 20 червня 2006 року.
44. Що стосується періоду, який належить взяти до уваги, Суд встановив, що провадження було відкрите 9 вересня 1996 року, тобто в день арешту заявника, і ще не завершене. Отже, воно триває вже більше дев’яти років і восьми місяців у трьох інстанціях. Водночас Суд вважає, що заявник не може посилатися на той період, коли він був у розшуку, намагаючись уникнути правосуддя в своїй країні. Суд вважає, що втеча обвинувачуваної особи сама по собі зменшує обсяг гарантій, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, з огляду на тривалість судового розгляду. Коли обвинувачений втікає з держави, яка поважає принцип верховенства права, можна припустити, що він або вона не має права скаржитися на необґрунтовану тривалість провадження після такої втечі, якщо тільки при цьому не буде наведена достатня підстава для спростування такого припущення ... а в цій справі нічого, що його спростовувало б немає...
2. Питання, що мають значення для встановлення факту порушення«Яаджи і Саргин проти Туреччини» (Yağci and Sargin v Turkey), 16419/90 and 16426/90, 8 червня 1995 року.
59. Розумність тривалості провадження буде оцінене в світлі конкретних обставин справи, з врахуванням критеріїв, викладених в прецедентній практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки заявника та компетентних органів...
63. Суд відзначає тільки те, що з 22 січня 1990 року Суд національної безпеки провів двадцять засідань, шістнадцять з яких були присвячені майже лише оголошенню доказів. Цей процес, навіть з урахуванням кількості документів, не можна вважати складним...
66. Суд повторює, що стаття 6 ... не вимагає від особи, обвинуваченої в скоєнні кримінального правопорушення, активно співпрацювати з судовими органами... Він зазначає, що поведінка панів Яаджи і Саргина та їхніх адвокатів на процесі, як видається, не виявляла якогось прагнення перешкоджати його ходові. У всякому випадку, заявників не можна звинуватити в тому, що вони повною мірою користувалися всіма засобами, що їм надавало національне законодавство, на свій захист. Навіть якщо велика кількість адвокатів, присутніх на слуханнях, і їхнє ставленням до заходів безпеки дещо сповільнювало провадження, то це не ті чинники, які, окремо взяті, можуть пояснити тривалість оспорюваного строку.
69. ... в період з 22 січня 1990 року по 9 липня 1992 року ... суд провів лише двадцять засідань у справі на регулярній основі (не менше ніж раз на тридцять днів), і тільки одне з них тривало довше, ніж половину дня.
Крім того, після набрання чинності Антитерористичним законом від 12 квітня 1991 року, який скасовував статті 141— 143 Кримінального кодексу... Суд національної безпеки ... чекав майже шість місяців, перш ніж виправдати заявників за обвинуваченнями, висунутими на підставі цих норм.
70. Отже, тривалість відповідного процесу в кримінальній справі в цьому випадку порушила умови пункту 1 статті 6...
«Джеллі проти Італії» (Gelli v Italy), 37752/97,19 жовтня 1999 року.
43. Суд одразу зазначає, що... відповідне провадження було вкрай складним, тимчасом як цілком можливо, що слідство не було пов’язане в основному з обвинуваченням у наклепі, тобто тим, в зв’язку з чим заявник подав цю заяву. Суд наголошує, що провадження в зв’язку з цим обвинуваченням не виділили в окрему справу, і не Суду вирішувати, чи мало б так бути...
44. Суд не виявив жодної затримки у провадженні, обумовленої поведінкою заявника, за винятком періоду тривалістю чотири роки і один місяць, протягом якого заявник переховувався, здійснивши втечу з в’язниці і який однаково не зараховано в строк, взятий до уваги...
45. Що ж стосується поведінки органів держави, то Суд зауважує, як видається, дуже тривалу затримку між ухваленням рішення 26 березня 1985 року про визнання підсудності справи Римському окружного судові, і постановою слідчого судді про передання справи на розгляд суду 18 листопада 1991 року. Уряд не надав жодного пояснення щодо цієї затримки.
46. Суд вважає, що ця затримка, яка охоплює більше половини загальної тривалості розглядуваного періоду, є сама по собі достатньою підставою для висновку про те, що справа не була розглянута «впродовж розумного строку».
«Вачев проти Болгарії» (Vachev v Bulgaria), 42987/98, 8 липня 2004 року.
88. Суд вважає, що кримінальна справа щодо заявника було складною і фактичною, і правовою сторонами. У ній фігурувало кілька осіб, обвинувачених у скоєнні численних правопорушень, пов’язаних з фінансовою сферою, протягом тривалого періоду...
91. Суд не переконаний, що невчасне, як стверджується, подання заявником клопотання про відвід двох експертів було джерелом якоїсь затримки. Зрештою, саме органам влади належало з самого початку дотримуватися кримінально-процесуальних норм і призначати експертів, неупередженість котрих не могла б бути піддана сумніву. Крім того, коли заявник заявив клопотання про відвід експерта, слідчі органи двічі його відхиляли... І тільки коли він порушив це питання в Тетевенській районній прокуратурі, цих експертів замінили...
92. Що
