Отаман Зелений - Роман Миколайович Коваль
Євген Петрович Ангел, повстанський отаман. 1918 р. Копія.
Рудольф Фекете. Він палив українські села на Київщині у 1919 р., за що й буе нагороджений орденом Червоного прапора. Копія.
Євген Коновалець, командир корпусу Січових стрільців. Копія.
Матвій Григор'єв і Володимир Антонов-Овсеенко (праворуч). Поч. 1919р. Копія.
Всеволод Петрів, генерал-хорунжий Армії УНР, автор згадки про зеленівців. Копія.
Сидить Іван Черпак, у 1919 р. вороньківський отаман. Копія.
Обухівські молодиці. 1920-ті рр. З оригіналу.
Листівка московських окупантів. Київ, 1919 р. Копія.
Григорій Данилович Удод, гармаш Дніпровської повстанської дивізії 1919 р. Копія.
Фрагмент інтерв'ю отамана Зеленого. Газета "Український козак”, 21 вересня 1919 р. Копія.
Хата, де перебував штаб отамана Зеленого. Халеп’я. Копія.
Христя Марківна Якимаха (згодом Дідик), зв ’язкова загону особливого призначення “Хриндя”. Зберегла прапор і документацію загону. 1920-тіроки. Копія.
Панас Павлович Пустовий, повстанець отамана Зеленого. 1919р. З оригіналу.
Грицько Ількович Терпило з дружиною Федорою Степанівною. Копія.
Гаврило Макарович Лавріненко зі своїми учнями. Село Халеп ’я, 1920-ті рр.
ЄвдокіяЛаврівна Федченко (Терпило), двоюрідна сестра отамана Зеленого по батькові (24.02.1900, м-ко Трипілля — 23.01.1960). З оригіналу. Публікується вперше.
Гаврило Макарович Лавріненко, писар Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Отаман Ілько Струк. Березень 1919 р. Копія.
Никифор Авраменко, вчитель Данила Терпила у школі прапорщиків. Копія.
Петро Іванович Нещерет (ор. 1873, с. Витачів — 9.03.1938), галова витачівської “Просвіти”, самобутній філософ. Копія.
Іван Григорович Терпило, племінник отамана Зеленого (ліворуч), Андрій Якович Носар (сидить), Петро Андрійович Мартиненко, племінник отамана Зеленого. Трипілля, 1 березня 1926 р. З оригіналу.
Антон Островський, писар Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Грицько Данилович Заброда (ліворуч), Семен Іванович Роган і Олекса Юхимович Заброда, засновники заводу мінеральної води і фруктових напоїв. Трипілля, 19 травня 1926 р. Копія.
Родина повстанця Петра Івановича Любименка (в центрі). Сидять баба Федосія та Марта Гордіївна, стоять Параска Іванівна і Мотря Дмитрівна Луценко з дітьми. Містечко Трипілля, 1926р. З оригіналу. Публікується вперше.
Жінка із с. Щербанівка. З оригіналу. Публікується вперше.
Палажка Антонівна Трав’янко, майбутня дружина Івана Григоровича Терпила, племінника отамана. Містечко Трипілля, 1925р. Копія.
Гаврило Макарович Лавріненко, писар Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу. Публікується вперше.
Федір Наумович Цюкало, сотник Дніпровської повстанської дивізії. Копія.
Трипільське весілля. У верхньому ряді (1-ша праворуч) — Євдокія Федосівна Колісник (Пушкар), племінниця отамана Зеленого. У 1 — му ряді 2-й ліворуч — повстанець Андрій Григорович Колісник. Звертає увагу на себе хлопець із пістолетом у руці (2-й ряду центрі праворуч). Середина 1920-х рр. З оригіналу.
Рідня отамана Зеленого. Фотографія із сімейного архіву Миколи Максимовича Терпила. Трипілля, 1920-ті рр. З оригіналу. Публікується вперше.
Повстанець Федось Пилипович Пушкар, зять Ілька Терпила, батька отамана Зеленого. Село Трипілля, 1930-ті рр. З оригіналу.
Марія Григорівна Терпило (ліворуч) і Євдокія Григорівна Терпило, племінниці отамана Зеленого. Трипілля, 1930р. З оригіналу.
Степан Андрійович Тукаленко, отаман Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. З оригіналу.
Євдокія Петриченко, дружина Федора Петриченко, із сином Леонідом та рідними (у Трипіллі їх називали Домовики). Трипілля, 1931 р.
З оригіналу. Публікується вперше.
Мотря Павлівна Пустова, сестра повстанця. Село [Цєрбанівка. З оригіналу. Публікується вперше.
Катерина і Петро Замішайли з дітьми — Петрам та Іваном (праворуч). Село Копачів, 1930 р. (?)
З оригіналу. Публікується вперше.
Антон Григорович Островський, писар Дніпровської повстанської дивізії (ліворуч), з рідними братами, поруч з ними лежить Антон (загинув під